Ольга ЧУБАРЕВА: «Я люблю поєднувати непоєднуване...». Інтерв'ю напередодні концерту | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Ольга ЧУБАРЕВА: «Я люблю поєднувати непоєднуване...». Інтерв'ю напередодні концерту
Чубарева Ольга
Ольга ЧУБАРЕВА: «Я люблю поєднувати непоєднуване...». Інтерв'ю напередодні концерту
18 квітня у Палаці «Україна» відома співачка представила гранд-шоу Lady Opera. EUROPA
20 квітня 2015, понеділок
Поширити у Facebook

Ольга Чубарева чимало робить для популяризації оперного мистецтва в нашій країні. Нині не кожна співачка здатна самотужки створити масштабний музичний проект, виконувати найкращі твори української і закордонної класики та світові хіти. До своєї концертної програми вона запросила всесвітньовідомих виконавців і музикантів.

Ольга Чубарева. ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / "День"


— Олю, чому назвали програму «Європа»? З євроінтеграцією, про яку нині так багато говорять, це пов’язано?

— Радше з часом проведення концерту, бо відбудеться він напередодні Дня Європи, який відзначатимемо у травні, і з гостями з-за кордону, бо разом із відомим українським маестро, екс-головним диригентом Донбас Опери Василем Василенком ми запросили іспанських тенорів Ізраеля Лоцано та Енріке Феррера, які виступали на Міжнародному оперному фестивалі «Золота корона», ініційованому Василем Яковичем, який з успіхом багато років відбувався в Донецьку. Обидва співаки дуже професійні, добре відомі шанувальникам оперного мистецтва і дуже хочуть потрапити в Україну, про яку так багато чули і якою щиро захоплюються.

— Але зараз чимало зарубіжних зірок побоюються до нас їхати...

— У нашому випадку — нічого такого! Ізраель Лоцано (на рахунку якого, до речі, плідна співпраця й спільні гастролі із таким усесвітньо відомим метром, як Пласідо Доминго) навіть просив свого агента утричі зменшити йому суму гонорару, щоби лише у нас була можливість його прийняти, так хотів виступити у Києві і своєю присутністю підтримати українців. Цей співак у нашій країні вже був, але вважає, що одного разу недостатньо. Йому у нас дуже сподобалося і, на його думку, європейці мають дати українцям зрозуміти: ми з вами, ви не одні! Тому і він, і Енріке Феррера, ґрунтовно готуються до виступів і прилетять до Києва буквально з дня на день. Ми з ними кілька місяців листуємося й передзвонюємося й от-от почнемо спільні репетиції — дуетних номерів. На концерт запросили весь дипкорпус (спасибі Міністерству закордонних справ), у залі будуть посли, причому не лише європейських держав. Наприклад, посол Судану зацікавився — із задоволенням відвідає наш захід. Іспанське посольство допомагає: вони вийшли на представництво потужного іспанського виробника автомобілів, той забезпечив гідний транспорт, переїзди...

— Ваші гості-тенори не капризні зірки?

— Досить вимогливі (але не через «зірковість», а через щільний робочий графік, де неможливі будь-які «накладки»), та й гонорари в них немалі, але мені пощастило, бо до Києва вони їдуть не з метою заробити, а з цікавості до мого проекту Lady Opera, який відбувається вже третій рік, та з поваги до диригента, з яким вони працювали й товаришують. До речі, заради цього концерту Василь Василенко відмовився від продовження своїх гастролей в Англії — мовляв, виступи для європейського глядача й слухача завжди були і будуть, треба українську публіку робити європейською...

— Оперне мистецтво у нас не має такої величезної популярності, як за кордоном...

— Якщо в тій же Іспанії чи Італії відбуваються масштабні оперні фестивалі просто неба, де на якихось мальовничих галявинах збираються десятки й сотні тисяч людей, які приносять із собою ковдри, зручніше вмощуються і слухають класичні твори годинами, зі знанням справи обговорюючи, порівнюючи, то нас, на жаль, роками привчали, що на такі фестивалі спроможні лише поп- або рок-виконавці (переважно не вітчизняні) та за підтримки пивних або горілчаних спонсорів. І це не наша провина: ми просто не чули й не бачили кращих зразків класики! На відміну від жителів Західної Європи, які мають цілі телеканали, які транслюють класичні концерти й оперні вистави, люди слухають у транспорті, вмикаючи радіо не шансон, а мелодії Верді, Пуччіні, Моцарта... До речі, у японців навіть у ліфтах класична музика лунає!

Ми ж поки живемо у полоні стереотипів, і їх треба ламати, зокрема, поширене уявлення про те, що опера — це щось нудне і дуже вже «на любителя»... Насправді все не так, і свій проект Lady Opera я створювала, щоби довести: академічний голос настільки універсальний, що ним можна співати будь-що — і класік-кросовер, симфорок, і джаз, і блюз, і естрадні пісні, і народні... Було би бажання. Я люблю поєднувати, здавалося б, непоєднуване, дивувати, відкривати щось нове, і в нас буде не просто концерт для шанувальників класики, а яскраве сучасне шоу з хорошою сценографією, з балетом «А6», із симфонічним оркестром Ансамблю Збройних сил України під керуванням Дмитра Антонюка. До речі, може, не всі знають, що цей колектив грає world music — музику, що поєднує в собі різні жанри, стилі, автентику багатьох народів світу...

— ...маєте на увазі Papa Duke Band?

— Так, скрипаля-віртуоза Василя Попадюка і його групу, з якою він зараз успішно гастролює містами нашої країни і за кілька днів після мого концерту даватиме власний сольник у Києві. Ми давно дружимо, і Василь уже брав участь у моєму концерті. У нього суто чоловічий бенд, але й для мене там знайшлося місце: в одному спільному номері гратиму на роялі. Я за першою музичною освітою піаністка, а співачка — за другою. А вестиме концерт ще один мій друг — шоумен-імпровізатор Петро Мага.

— Ви не лише співачка, а й художник...

— Так, але не по костюмах. Я ювелір-гравер — оздоблювала ікони, зброю, дорогі шаблі й кинджали, які комусь дарували, і часто мої клієнти навіть гадки не мали, що я ще й співаю. Бувало, дзвонять, а я: «Вибачте, не можу говорити — я в Іспанії». — «Відпочиваєте?» — «Ні, співаю Графиню у «Севільському цирульнику»... Зрештою, музика в мені перемогла ювелірну справу: так, цим займаються мої рідні, але й співали в нашому роду всі вражаюче! Казали, що були такі голоси, аж шибки у вікнах тремтіли, тому не дивно, що я обрала професію, пов’язану з музикою.

— Змалечку хотіли займатися музикою?

— З дитинства це в мене добре виходило. Але, за словами мами, я хотіла стати лікарем: розбирала її машинку для шиття, витрушувала звідти найдрібніші деталі, всі ці голочки, — і ходила з ними по хаті, пропонуючи то «укольчик зробити», то «просвердлити зуба»...

— Ви виховуєте сина. Він цікавиться музикою, співом?

— Іноді й він мене виховує — йому 14. Це той вік, коли по черзі цікавляться то тим, то тим. Голос має, здібності до музики також, пробував грати на гітарі, але покинув. Може, повернеться до цього, хтозна... Я не тисну на сина у виборі професії, головне, щоби та справа, яку він для себе обере, робила його щасливим.


Автор: Анна ШЕСТАК
Виконавці: Ольга Чубарева
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Концертний зал Національного палацу мистецтв "Україна"
Джерело: Газета "День"



Інші:

Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
602.jpg