|
|
Оркестр «Віртуози Львова» відкрив для швейцарських меломанів українську музику
5 грудня 2014, п'ятниця
Поширити у Facebook
Нещодавно Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» повернувся із Шопенівського фестивалю, який відбувається щорічно у Швейцарії у місті Женеві. На запрошення Асоціації Фрідерика Шопена оркестр мав честь уже вдруге виступити на цьому престижному європейському фестивалі. Символом єдності трьох народів — польського, швейцарського та українського — стала копія картини Фридерика Шопена із фондів Львівського історичного музею, яка була подарована оркестром дирекції фестивалю.
Про те, чим дивував оркестр «Віртуози Львова» на фестивалі Шопена у Швейцарії, та як сприйняла швейцарська публіка українську музику, у розмові із народним артистом України, засновником та художнім керівником оркестру Сергієм Бурком:
− Сергію Івановичу, яка особливість цьогорічного фестивалю Фридерика Шопена?
− Цьогоріч організатори фестивалю запропонували оркестру дві різні програми. Хоч Женева не дуже велике місто, але має дуже цікаві культурні традиції. Про це свідчить навіть і те, що у цьому європейського місті у Швейцарії щорічно відбувається фестиваль Фрідерика Шопена.
Оркестр представляв європейську музику, музику польських композиторів і українську музику. Це було для нас великою честю, а також великою відповідальністю, адже вперше було запропоновано виконати твори українських композиторів, зокрема, львівських. У поєднанні з європейською класикою і фортепіанними концертами Шопена, які звучали на кожному концерті фестивалю, також прозвучали Партита № 6 Мирослава Скорика, «Симфонія-естраваганца» Олександра Козаренка, «Отче наш» Максима Березовського, різноманітні мініатюри українських композиторів. Приємно те, що на одному з концертів, який відбувся вже за рамками фестивалю у Женеві взяв участь вихованець львівської музичної школи, молодий та талановитий, блискучий скрипаль Олег Каськів.
− Як сприйняла публіка концерти українського оркестру?
− Загалом, організатори Шопенівського фестивалю дуже задоволені, високо оцінили майстерність оркестру, відзначили його професійність. Як розповідають музиканти оркестру «Віртуози Львова», багато слухачів після концерту підходили до них, і висловлювали своє захоплення саме українською музикою, зокрема тими творами, які виконав оркестр на фестивалі. Швейцарські меломани відзначили, що це дійсно цікава та глибока музика. Для них стало відкриттям, зокрема, Партіта № 6 Мирослава Скорика, адже це, чудовий твір, глибоко драматичний, наповнений цікавими образами та настроями.
Певною несподіванкою для них стало виконання «Симфонії-естраваганци» Олександра Козаренка. Здавалося б, що спільного з музикою Шопена мають ці твори, адже це зовсім різні епохи. Однак, виконання саме цих творів внесло різноманітність у програму концертів. В цьому цікавому поєднанні прозвучала також «Орава» польського композитора Войцєха Кіляра, також львів’янина. Нещодавно у Львові було встановлену пам’ятну дошку на будинку, де він народився. Власне, ці два твори мають особливе фольклорно-колористичне забарвлення, і тому так добре поєдналися для загального сприйняття концерту слухачами. «На біс» оркестр виконав знаменитий «Полонез» Міхала Клеофаса Огінського, і, знову ж таки, знамениту «Мелодію» Мирослава Скорика, що стало символічною ознакою, яка об’єднала оркестр, фестиваль і аудиторію.
Оркестр «Віртуози Львова» щоразу на гастролях намагається підкреслювати українську європейськість, і те, що європейська історія, зокрема, у сфері музичної культури, близько дотична до львівського музичного середовища. Згадаємо, наприклад, Франса Ксавера Моцарта, Кароля Ліпінського...
− Оркестр «Віртуози Львова» для фестивалю подарував копію портрету Шопена. Як виникла така ідея?
− Так, і це стало справжньою несподіванкою для слухачів Шопенівського фестивалю. Оркестр «Віртуози Львова» привіз і подарував копію раритетного портрету Фрідерика Шопена, який намалювала його улюблена учениця 16-річна Марія Влодзінська. Оригінал цього портрету зберігається в фондах Львівського історичного музею. Є легенда, що Марія Влодзінська була останнім романтичним коханням композитора. Взагалі, ця картина,, стали приємним відкриттям для любителів музики Шопена, його дотичності до історії Львова , України. Адже в нашому місті багато років працював улюблений вчитель Фрідеріка Шопена, видатний польський піаніст та педагог Кароль Мікулі, який був ректором Львівської консерваторії. Портрет Фрідерика Шопена урочисто подарували фестивалю як символ європейської єдності. Хочу зазначити, що директор фестивалю Альдона Якобсон -Будревіч також відзначила це, як єдність України з Європою. Цей портрет символічно об’єднав три країни — Україну, Швейцарію та Польщу. Напевно, це саме ті ознаки нашої причетності до європейської історії та культури, які ми зараз намагаємося стверджувати у своїх прагненнях до європейського співтовариства та інтегрування до Європи.
Я вдячний директору Львівського історичного музею Богдану Миколайовичу Чайковському, який люб’язно надав нам у подарунок для фестивалю копію картини Шопена. У фондах Львівського історичного музею зберігається багато раритетних речей, пов’язаних з темою «шопеніани» тут, у Львові та в Україні. Зокрема, у музеї зберігаються його листи, переписка тощо. До речі, коли в Польщі на державному рівні відбувалось відзначення 200-річчя народження Ф. Шопена, саме Львівський історичний музей попросили підготувати відповідний каталог.
− Дякую за розмову.
Автор: Ольга Максим’як
Колективи: Академічний камерний оркестр "Віртуози Львова"
Диригенти: Сергій Бурко
Композитори:Мирослав Скорик
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Джерело: Львівська філармонія
|