Японська мрія, втілена у Дніпрі: як дівчина із Країни Сонця стала солісткою театру опери та балету | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Японська мрія, втілена у Дніпрі: як дівчина із Країни Сонця стала солісткою театру опери та балету
Японська мрія, втілена у Дніпрі: як дівчина із Країни Сонця стала солісткою театру опери та балету
Як потрапила у наші краї, до чого прагне і чим пишається Сіно Хонго розповіла журналістам «9 каналу»
7 листопада 2017, вівторок

Сіно — звичайна дівчина з японського міста Осака. З дитинства мріяла танцювати, вмовляла батьків віддати її до балетної школи.

Сіно Хонго, солістка балету Дніпровського театру опери та балету: «С детства я смотрела спектакли киевских театров. В Украине вообще такой балет, очень высокий, высокоуровневый».

Слов’янську школу балету високо цінують по всьому світу. Не дивно, що в Японії маленька Сіно навчалася в українського педагога.

Сіно Хонго: «В Японии был конкурс, там сидело жюри, которое сейчас в киевском театре работает. И она меня пригласила учиться в Киеве. Я приехала, когда мне было 15 лет, училась 3 года в Киеве».

Наразі Сіно 19. З вересня минулого року вона танцює в Дніпропетровському театрі опери та балету. Вона — перша іноземка, з якою тут уклали контракт. Як проходила відбір Сіно не пам’ятає — настільки хвилювалася. Її одразу взяли виконувати сольні партії, хоча більшість новачків танцюють у кордебалеті. Художня керівниця і наставниця дівчини Зинаїда Зінченко каже: Сіно робить значні успіхи.

Зинаїда Зінченко, художня керівниця балету Дніпровського театру опери та балету, Заслужена артистка України: «Видно по лицу, что это японка, а по движениям — нет. У нее все-таки наша, русская школа, славянская. К нам приезжала еще одна японка — и вот она еще должна приехать, вторая — так там чувствуется, что русские над ней не работали, а в Сино вот с первых движений ощущалось, что она работала с нашим педагогом, со славянским».

Завдяки працелюбності та дисциплінованості танцівниця вже у наступному півріччі здійснить свою мрію: танцюватиме па-де-де в балеті “Жізель”.

Зинаїда Зінченко: «Её роли, которые она у нас танцует, это чертёнок в «Ночи перед Рождеством» — это была ее первая роль. Па-де-труа в «Лебедином озере». Вот сейчас она готовит па-де-труа в «Пахите» — то есть для нее это новая работа. А, да, еще в старинной хореографии па-де-де и па-де-де в «Жизели». Она сейчас готовит «Пахиту» — вы видите буквально вторую репетицию, а к па-де-де в «Жизели» она еще не приступала».

До головних партій у балеті серце дівчини не лежить, каже: “Це — не моє”. Замислюватись про майбутнє Сіно боїться, щоб не наврочити. Знає, театру в Дніпрі полишати поки не збирається. Тут їй допомогли оформити робочу візу та знайшли житло поблизу роботи. А головне — у Дніпрі в Сіно з’явилися друзі. З ними вона спробувала українську кухню. Сало не дуже вподобала, а от борщ і вареники навіть вчиться готувати. Тим часом японську кухню «по-українськи» критикує.

Сіно Хонго: «Всё не так! Ваши суши — это не наши, это уже ваши, украинские! У нас рис крупнее…”

Найближчим часом театр опери та балету чекає на ще одну танцівницю родом із Країни Сонця. Чи не так треба святкувати рік Японії в Україні?


Концертна організація: Дніпропетровський академічний театр опери та балету
Джерело: 9 канал



Додати: Share on Facebook


Інші:

Антоній Баришевський: «В сучасній музиці сьогодні є все і може бути будь-що»
Мирослав Скорик: Для композитора важливо бачити, що його музика подобається
Музичні шістдесяті: велич і трагедія
Ігор Закус: "Джаз є міжнародною мовою музичного спілкування"
Я живу у двох культурах, тому не маю потреби називати себе виключно поляком чи виключно українцем, - диригент Роман Ревакович
Діаманти музичної корони
Юлія ТКАЧ: "Музика для мене завжди була особливим Всесвітом"
Композитор Мирослав Скорик у Франківську: «Я завжди цікавився джазом»
«Цей рік буде експериментальним»
Повернутися до України створювати скрипки
У студії Громадського радіо поговорили з солісткою Національної опери, засновницею проекту «Балеруша» Ольгою Морозенко.
Головний диригент Київського муніципального академічного театру оперети Володимир Врублевський
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
Театральна децентралізація в Україні давно відбулася, в управлінні держави залишилося лише 7 театрів, - Нищук
Зростає престиж духових інструментів
«Для Чернігівщини я живу і творю»
Швейцарська арт-менеджер: "Податкову систему України слід змінити на користь культури"
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
Синергія KharkivMusicFestа
Етелла Чуприк: "Я не можу жити без рояля"
«До музики слід ставитися з благоговінням, інакше...»
«Моє покоління музикантів можна назвати пограбованим»
«У своїй творчості опираюся на народну пісню»
Культурне життя України знову переживає кризу 1990-х років, - Андрій Ільків
Чернівчанин Володимир Соложук понад 25 років виготовляє скрипки
Як змінюється Львівський будинок органної музики
Валентин Сільвестров: «Сенс авангарду — ризик»
Еміл Сокач: Ніщо і ніколи мене так не вражало, як музика
      © 2008-2018 Music-review Ukraine