Валерій Соколов: "У Львові шалене музичне життя" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Валерій Соколов:
Соколов Валерій
Валерій Соколов: "У Львові шалене музичне життя"
26 листопада 2017, неділя
Поширити у Facebook

26 листопада у Львівській філармонії зустрінуться два віртуози сучасності - скрипаль Валерій Соколов і віолончелість Гарі Хоффман під керівництвом австрійського диригента Георга Кугі



Вони виконають три симфонічні перлини Брамса у супроводі Академічного молодіжного симфонічного оркестру "INSO-Львів". Ми поспілкувалися з Валерієм Соколовим, вихідцем з Харкова, який після навчання у Великобританії, Німеччині й Австрії здобув звання одного з найзатребуваніших молодих скрипалів у світі.

- Пане Валерію, розкажіть, який концерт очікує слухачів 26 листопада у Львівській філармонії?

- Львівську публіку очікує дуже серйозний концерт. У ньому братиме участь один з найвидатніших віолончелістів нашого часу, Гарі Хоффман, який багато років проживає у Франції. Він навчався в Януша Штаркера в Університеті Індіани. Також він виборов першу премії у конкурсі імені Ростроповича. Це видатний метр. Людина, яку я неймовірно поважаю. Гарі Хоффман з радістю погодився приїхати до Львова на моє запрошення та запрошення оркестру "INSO- Львів". Безперечно, це рідкість - солісти такого рівня нечасто приїздять до України. Втім, мабуть, до Львова все ж частіше, ніж до Києва, Одеси чи Харкова. В будь-якому разі, це справді подія. Репертуар відповідний - звучатиме, зокрема, подвійний концерт Брамса, у якому я маю честь грати з маестро. Він дуже досвідчений музикант і для мене неймовірний досвід - працювати разом у цьому концерті.

- Чи часто ви співпрацюєте з оркестром "INSO-Львів"?

- Регулярно - раз на рік робимо проекти. В нас гарні стосунки й порозуміння. Це чудовий, яскравий, європейський колектив - як і сам Львів. Люди, з якими я спілкуюся тут, приносять мені велике задоволення. Я сам з Харкова - і бачу у Львові великий контраст. Багато років живучи в Європі, тут я зустрічаю неймовірне тепло. У Львова є шалений шарм і тутешнє музичне життя дуже бурхливе. "INSO-Львів" багато гастролюють зараз. Я з задоволенням намагаюся надати їм можливість виступати з солістами рівня Гарі Хоффмана. Ми вже не вперше успішно співпрацюємо.

- Проекти на майбутнє вже заплановані? Чи проекти-мрії?

- Мрії завжди були, є і будуть. Мій основний музичний проект - в Києві, з оркестром "Київські солісти". Я вкладаю в нього багато сил, бажання та можливостей. Мрію в Києві зіграти кілька цікавих програм, запросити туди солістів й отримати задоволення від виступів на такому рівні на рідній землі. У Львові - щоразу особливі проекти. Можливо, організуємо наступним якийсь гала-концерт. Сьогодні моя мрія - зіграти подвійний концерт Брамса. І в неділю вона втілиться, а тоді - буде нова мрія.

- Ви багато виступаєте за кордоном. Чи зростає в закордонних музикантів інтерес до виступів в Україні?

- Інтерес величезний, і я думаю, що музиканти, мої колеги, приїздять сюди з інтересом. Зараз ще не налаштована система, але все частіше відбуваються такі обміни. Наразі немає структурної схеми, фінансування, все наразі на альтруїзмі й особистих факторах. Але Україна відкриває "вікно в Європу". Львів цілком європейське місто і ви це, можливо, вже відчуваєте.

- Ви навчалися в Лондоні, потім в Німеччині і Австрії. Розкажіть про цей досвід?

- Це історія, яка важить для мене дуже багато. Всі педагоги, у яких я навчався - люди, яких я поважатиму все життя. Всі вони - видатні особистості, з уроків яких я виніс колосальний досвід. Якщо виділити когось, то згадаю Бориса Кушніра й Фелікса Андрієвського. Такі люди, як Гарі Хоффман і колеги його рівня - вони педагоги. Ми граємо разом - і це урок. Я буду завжди вдячний своїм викладачам, бо це на все життя.

- Молодіжний оркестр "INSO-Львів", з якими ви виступатимете, багато гастролює. Чи порівнюєте його конкурентоздатність з європейськими колективами?

- Конкуренція очевидна, але вона залежить не лише від того, як добре грає конкретний музикант чи як звучить весь оркестр. Звучання оркестру - це результат величезної роботи за кулісами. Поки що в нас немає конкретного фінансування та вкладів в культуру, все своїми силами. Тому не варто порівнювати тутешні оркестри з величезними машинами будь-якого європейського оркестру. Це несправедливо - бо нема такого інтересу держави до цих колективів. Як тільки буде інтерес, всі відчують, адже це і високі зарплати музикантів, і запрошені диригенти та солісти, це репертуар, це нові зали. Все впливає. Втім, у нас є щось особливе і це треба розвивати. Не буває такого, що ми сидимо на місці і все станеться само собою. Треба працювати роками, як і в будь-якій справі, яка пов'язана з культурою. Треба просувати колективи різними методами.


Виконавці: Валерій Соколов
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Джерело: gazeta.lviv.ua



Інші:

Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
225.jpg