|
|
Етелла Чуприк: Я – щаслива людина, тому що роблю тільки те, що хочу робити
Про свою любов до людей, грандіозні творчі плани та майбутній концерт розповідає заслужена артистка України, Етелла Чуприк
4 вересня 2014, четвер
Поширити у Facebook
Взятися за виконання усіх 32 сонат Людвіга ван Бетховена може тільки дуже талановита й сильна духом, людина.
Саме такою особистістю є Лауреат багатьох міжнародних конкурсів, спеціальний стипендіат Вагнерівського музичного товариства – Етелла Чуприк . Адже вона має на меті протягом більш ніж півроку грати усі сонати Бетховена концерт за концертом, причому у кожен музичний вечір виконавиця помістить ранню, зрілу і пізні сонати композитора.
Перший концерт у цьому циклі відбудеться 17 вересня, звучатимуть три сонати Людвіга ван Бетховена: соната №1 op. 2 фа мінор, №14 op. 27 №2 до-дієз мінор ("Місячна") та №15 op. 28 Ре мажор ("Пасторальна").
Тріада творів митця, що належать до класичного спрямування згодом трансформувався в романтичне русло вже у пізніх сонатах. Причому ранні твори цього жанру за стилісткою близькі до традицій попередників Бетховена – Гайдна та Моцарта.
Треба сказати, що перша фортепіанна соната – це становлення творчої особистості Бетховена. Вона має риси нестійкості, сумнівів, це ідеї та образи людини революційної епохи, яка проводить тонку грань між серцем та розумом. У сонаті композитор закладає перше зерно програмності, що, безумовно, проростає у більш зрілих творах цієї форми, які мають чіткі риси програмної музики.
«Місячна соната» – без сумніву, найбільш знаний та виконуваний твір за близько 213 років від часу написання. Цим шедевром класичної музики захоплювалися такі видатні композитори, як Фридерик Шопен, Ференц Ліст та Гектор Берліоз. Один із дослідників історії й теорії музики, Борис Асаф’єв говорив про музичне забарвлення цього твору так:
«Емоційний тон цієї сонати наповнений силою та романтичним пафосом. Музика – нервова й збуджена, вона то загорається яскравим вогнищем, то зневіряється у болісному розчаруванні. Глибока сердечність, що властива цьому твору, робить його одним із найулюбленіших та найбільш доступних… »
Чотирнадцята соната під назвою «Місячна» присвячена графині Джульєтті Гвічарді, першій коханій композитора. Сама назва закріпилася з ініціативи німецького романіста й драматурга Людвіга Рельштаба, який порівняв музику першої частини із пейзажем Фірвальдштетського озера в місячну ніч.
У відомій першій частині відчувається сум самотнього кохання, тут і спокійна споглядальність, й моменти світлої віри, й важкі передчуття. Другу частину Ференц Ліст називає «Квіткою між двома прірвами», адже скерцо – це перехід від повільного й розважливого роздуму до бурхливих пристрастей фіналу. Образний акцент останньої частини – в грандіозному протистоянні емоцій і волі, у великому гніві душі, якій не вдається оволодіти своїми пристрастями. Фінал знаменує перемогу, проте тут немає ані гіркоти, ні примирення.
Наступною концертну програму продовжить соната №15 op. 28 Ре мажор ("Пасторальна"), яка присвячена письменнику-гуманісту – Йозефу фон Зонненфельсу, бо ж саме творчість цієї видатної людини захопила Бетховена. Не можна не сказати про емоційне забарвлення твору, адже Ленц назвав цю сонату «ідилією» й мав на таке твердження серйозні причини. У цьому творі композитор висвітлив ідею спокійного й розміреного життя. Пасторальні теми, награвання пастухів, ліричне сприйняття природи композитором, фольклорні мотиви та побутова єдність – усе це характерно для сонати. Задля кращого розуміння специфіки інтерпретації творів, безумовно потрібно поспілкуватися із піаністкою, завдяки якій власне й звучатимуть Бетховенські сонати.
Її називають "Богинею фортепіано", в репертуарі виконавиці – близько 370 фундаментальних сольних творів та понад 20 концертів для фортепіано з оркестром.
Блискуча піаністка поділилася своїми думками щодо майбутнього концерту:
– Пані Етелло, у концертній програмі за Вашою участю звучатимуть музичні твори Людвіга ван Бетховена. Виконавець тонко сприймає сакральну канву музичного Універсуму, тому як Ви охарактеризуєте доробки , що будуть виконані?
– Зауважу, що у Львівській філармонії заграю усі 32 сонати Бетховена. Оскільки це – цикл сонат, а отже – велика робота. Приміром, у минулому році я презентувала публіці 48 прелюдій та фуг Йоганна Себастьяна Баха. Із директором філармонії, Володимиром Сивохіпом, ми розписали увесь репертуар сонат до кінця червня, властиво, будуть виконуватися по три-чотири твори за один концерт. І кожного місяця любителів класичної музики чекає нагода послухати ранні, зрілі та пізні сонати Бетховена.
– Вітаю із такою величною подією, це – колосальна робота! Відомо, що Ви вже плануєте працювати над іншими музичними "полотнами".
– Дякую! У планах є багато музичного матеріалу. Треба сказати, що я вирішила припинити викладання у Львівській Музичній Академії (хоч і пропрацювала у стінах цього закладу 22 роки), нині маю більше можливостей для занять музикою. Мій час дуже дорогий! Я – молода людина, діюча та граюча. Хочу "жити за роялем!" Оскільки мені "розв’язалися руки", тепер можу вільно грати. Композиції будуть записані на компакт-диски, завдяки цьому молоді музиканти зможуть слухати, як має звучати той чи інший твір. Це робиться й для того, щоб їм було до чого тягнутися. Адже я просто так не граю, проте виконую те, що надіслано Зверху.
– Талановитим людям вдається нести її Величність, Музику у серця людей. Як відомо, у всіх видатних піаністів є найулюбленіші композитори. А яким митцям надаєте перевагу Ви?
– Це те ж саме, що запитати, яка дитина мені найбільше дорога. Щодо українських композиторів, то не назву ні одного з тих, кого не маю бажання грати. Якщо говорити про Баха, Моцарта, Бетховена і т.д., не можу сказати, що якогось із них мені не подобається виконувати. Якби сьогодні замовили заграти сто концертів, я би відповіла, що хочу двісті! Люблю свою справу та люблю людей.
– У Вашому репертуарі велика кількість творів, Ви записували компакт-диски із музикою віденських класиків, романтиків, сучасних композиторів і побували в багатьох країнах. Які з них Вам найбільше імпонують, де, можливо, комфортно не тільки давати концерти, проте й – жити?
– Мені подобається в Канаді, приміром в незабрудненому й просторому Ванкувері можна жити, як у казці. Саме там я записала два компакт-диски й поїхала в Україну, бо полюбляю бути вдома, люблю своїх дітей та Україну. Також мені до вподоби ходити на піші прогулянки у Мюнхені, Будапешті, Празі. Там де добре, я почуваюся як вдома, адже ці три міста – одні із найдорожчих для мене. Ще не мала змоги побувати у Парижі, проте дуже хочеться пограти у цьому романтичному місті.
– Ви неодмінно матимете змогу побувати у французькій столиці! "Музика – це жива тканина", саме такою її вважаєте. Мабуть є ще щось не менш живе, з чого черпаєте натхнення? Що Вас інспірує?
– Я вже восьмий рік малюю Бога на липовому дереві. Це – ікони із зображенням Ісуса Христа та Матінки Божої. Направду, я дуже щаслива людина, тому що роблю тільки те, що хочу робити. Полюбляю куховарити, займатися хатнім господарством, отже не залежно від виду діяльності знаходжуся весь час у русі – як то кажуть, не сиджу без роботи.
– Талановита людина – талановита у всьому! Мабуть є музиканти, творчість яких є прикладом для Вас? Хто із відомих піаністів захоплює професійністю, технічністю?
– Безумовно, Сергій Рахманінов. Це композитор, у музиці якого можу жити, крім того, це мій добрий викладач, який навчає усе життя. Серед фаворитів – Святослав Ріхтер, Станіслав Нейгауз, Володимир Ашкеназі, Марта Аргеріх та Марія Юдіна. Обов'язково потрібно згадати мого найкращого викладача – Марію Крих-Вугляр, бо саме із нею й до сьогодні спілкуємося, ділимося творчими планами. Ці музиканти – генії фортепіанного мистецтва. На мою думку, талант їм подарований Зверху, й маю визнати, що загалом світ насичений талановитими людьми. Приміром, сьогодні відкрила для себе одного італійського піаніста, виконання якого мене вразило. Також є багато молодих людей, котрі мають високий рівень виконавства. Єдине, що потрібно нам на сьогодні – щоби люди молодшої генерації ходили на класичні концерти, приміром, до філармонії. Якщо молодь не буде слухати класичну музику, то не матиме звідки живитися, тому Святий Дух не обдаровуватиме їх, крім того класична музика – розвиває й дає поштовх до життя.
– У звичайному не концертному житті Етелла Чуприк – яка?
– Весела, немов дитина, люблю життя, слухати й розповідати кумедні історії, люблю людей. Причому спілкуюся як із жебраками, так і з особистостями, що займають високе становище у суспільстві. Тому що Бог дає або правду, або нічого не дає. Люблю й поважаю директора Львівської філармонії, маю велику приємність виступати із своїм репертуаром та власне цими бетховенськими сонатами у стінах цього храму мистецтва. Львівська філармонія – це мій дім. Для мене ніколи так добре ніхто не співав, як львів'яни, котрі виконували "Многая літа" на моєму п’ятдесятиріччі. Найбільше люблю львівську сцену, публіку міста Лева, мені усе звучить як має звучати й жити хочеться!
Послухати його величність – рояль та причаститися воістину професійним виконанням захочеться й слухачам Львівської філармонії, якщо вони відвідають музичне дійство.
Закликаю вас ходити на класичні концерти, адже вони духовно збагачують кожного із вас.
Автор: Анна Шпилевська
Виконавці: Етелла Чуприк
Джерело: Львівська філармонія
|