Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
25 травня 2018, п'ятниця

Українська влада не робить ставку на театр. А він може стати флагманом культурної дипломатії за кордоном, - переконаний директор і художній керівник Національної оперети України Богдан Струтинський.




- Театрів європейського технічного рівня в Україні лише кілька, а багато талановитих українських акторів та співаків виїхали за кордон, щоб працювати над створенням європейського театру, замість того, щоб представляти Україну. Якщо би ми мали якусь програму міжнародної співпраці, де наші українські театри їздили б на гастролі за кордон, це невеликі кошти були б для держави, але який би це був розголос позитивний. Не Чорнобиль, не війна, не погана економіка. Ми сьогодні не можемо конкурувати в хімічній галузі, в машинобудівній з Німеччиною чи з Японією. А от і мистецтві ми конкурувати можемо, і будемо мати перші позиції, - каже Струтинський

Глядач може знайти в театрі ідеологію?

Немає театру без ідеології. Це утопія. Будь-яка думка, яку закладає постановочна група, вже є ідеологією. Театр це сто відсотків ідеологія. Раніше була комуністична ідеологія на знищення людських цінностей. Театр навпаки має йти на відновлення людських цінностей, на утвердження державності. Для мене ідеологія - це нав'язування деколи тих чи інших ідей.

Театр не може бути безхребетним.

Які ідеї несете?

Це залежить від тої чи іншої постановки.

Але театри в контексті піару і позитивного розголосу про Україну - це теж є ідеологія. Доти, поки влада цього не зрозуміє, буде багато програвати. Театр формує особистість. Колись ще Бісмарк сказав: "Хто не будує школи, буде будувати тюрми". Там, де програє школа і церква, там з'являється війна. Театр - це соціальний інститут, а не просто розважання. Серйозна інституція, яка ставить ту чи іншу тему і через неї якусь надзадачу витягує, думку витягує і таким чином впливає на людей.

Отже, якщо би ми мали якусь програму міжнародної співпраці, де наші українські театри їздили б на гастролі за кордон, це невеликі кошти були б для держави, але який би це був розголос позитивний. Не Чорнобиль, не війна, не погана економіка. Ми сьогодні не можемо конкурувати в хімічній галузі, в машинобудівній з Німеччиною чи з Японією. А от і мистецтві ми конкурувати можемо, і будемо мати перші позиції. Тоді наш культурний десант закохував би в себе Європу. Про нас би стали говорити інакше, що ми цивілізована країна, а не Папуасія якась.


Ми могли б навіть диктувати свою моду. Розкажу приклад. Минулого року у нас на Опера мюзик фесті була представниця Казахстану. Вона приїхала в Україну і здивувалася: "О, так это совсем не то, что нам показывали по телевизору". Тобто у людей склалося якесь своє враження про нашу державу через телевізор і російські канали, які промили їм мізки.

Наша влада не ставить ставку на театр? Вона не ходить в театр зазвичай?

Ходять, але у нас же театр не є в пріоритетах в державі. От Шевченківська премія була. Президент жодного слова не згадав за півгодинний спіч про театр.

Я думаю, що в нас країна ще не є демократична. Вона може гратися в моду на демократію, казати про це, але в нас хочуть, щоб їм спустили циркуляри зверху і по голові вдарили. Я подивився дуже цікаве дослідження, яке проводили японці. Вони аналізували розвиток європейської культури. Країни, де були акценти на класичне мистецтво, були економічно більш розвинутими. Ті країни, де акцент був тільки на сюсі пусі, на поп або на масову культуру, економічно були відсталіші.

Японці почали навчати піаністів, прививати людям любов до класичної музики

Вони подивилися, що в регіонах, які мають симфонічні оркестри, бізнес краще працює. 45 років тому Китай взяв курс на реформи. Сьогодні Китай колосально надсилає свій десант навчатися в різні консерваторії світу. Тому що вони зрозуміли, що через класичне мистецтво вони можуть отримати націю високих смаків.

А у нас, на жаль, процвітає маскультура. У нас ходять на футбол, де пиво можна продавати, тобто там, де торгаші можуть мати зиск. Який вони можуть мати зиск з симфонічного оркестру чи з театру? Та ніякого. Сьогодні вони хочуть отримати швидкий прибуток, а завтра створять генерацію людей, в яких тільки сосиски в очах.
Влада дала людям випивку дешеву, споїла людей, особливо в тих регіонах, де сьогодні війна відбувається. Там не було церкви, не було української мови, було важке життя, тому люди спивалися аби забутися. Це легко зомбовані люди. А людину мистецтва, яка читає, зазомбувати важко. Ми в цьому плані дуже сильно відстаємо від інших країн, і в результаті відстаємо економічно

Що влада зробила людям: дала випивку дешеву, споїла людей, особливо в тих регіонах, де сьогодні війна відбувається. Там не було церкви, не було української мови, було важке життя, тому люди спивалися аби забутися. Це легко зомбовані люди. А людину мистецтва, людину, яка читає, зазомбувати важко. Ми в цьому плані дуже сильно відстаємо, і в результаті відстаємо економічно. Муссоліні в період війни будував театри. Деякі такі знамениті, як в Палермо. На три тисячі людей навіть були театри. Він знав, що це зброя.


Сьогодні виходить дуже проста річ: громадянське суспільство пішло вперед, мистецтво рвонуло вперед, а чиновницький пул людей лишився на рівні комуністичному - розподілу бюджетів. Їхня мета - поставити таким чином театри в залежність від себе. Чому? "А він прийде ж до мене просити, а я начальник". У нас не сприймають митця як митця повноцінного, а як того, кого можна тримати в залежності.

Як театр може говорити про Україну за кордоном? Це якісь окремі теми чи якість постановок?

Ми щойно приїхали з Литви. Мали там великий концерт Україна - Литва. Це був цілий день України. Литовці українську пісню слухали, ми на них впливали. Це популяризація українських смаків, правил, канонів. Вони починають дивитися на нас по іншому. Ми будемо мати проект спільний з театром у Палермо в кінці 2019 року. Вони нас приймають повноцінними партнерами.



Автор:  Валерія Радзієвська
Фото: Сергій  Старостенко
Концертна організація: Київський національний академічний театр оперети
Джерело: gazeta.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
"На скрипці можна зіграти не тільки класику". Скрипаль Антон Вараниця розповів про можливості інструмента
Ольга Нагорна: «Мрію, щоб у кожному місті країни був оперний театр»
Наталія Пономарчук, шеф-диригент Київського камерного оркестру Національної філармонії України
Антоній Баришевський: "В Україні збільшується аудиторія, яка готова сприймати "складну" музику"
Головний учитель – це сцена! I ми вчимося все життя
«Керувати країною легше, ніж керувати оркестром»
Нове звучання забутої спадщини
Оркестр Національної філармонії України повернувся з гастролей по Китаю
Коли Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оголосить форматний конкурс на 14 ФМ-частот в обласних центрах для розбудови мережі суспільного радіо «Промінь»?
Галина Бабій: концерти — це ті вітамінні ін'єкції, які підживлюють твій світогляд музиканта
Новатор Луїджі Гаджеро
Керівниця Академічної капели Українського радіо Юлія Ткач: «Не знаю досконалішого явища, ніж хоровий спів»
Німецький режисер Штурм: "Україна може більше ставити Вагнера"
Тарас Демко з Органного залу: Найскладніше – дивувати далі
Пласідо Домінго у Києві
''Щось в країні відбувається'' – прима-балерина Національної опери анонсувала '' Лебедине озеро ''
Іван Остапович: "Диригент не повинен бути ідіотом"
Взяли і зробили: Органний зал
Вікторія Польова: «Коли в тебе потрапляє музика, більше не відчуваєш болю»
«Бути сильною вимагає життя...»
«Наш основний конкурент – це бажання залишитися вдома». Молоді керівники Органного залу про перший рік роботи
У Києві напередодні дня народження Моцарта зіграють оперу "Дон Жуан"
Наталія Пономарчук: «Із музикою я проживаю іноді більш справжнє життя, ніж у дійсності»
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
50.jpg