|
Майстер-клас від Зої Рожок
21 травня 2014, середа
Поширити у Facebook
У наш неспокійний, тривожний час необхідність спілкування з красою і гармонією, що їх несе музика, відчувається особливо спрагло, надто, якщо це спілкування стає мистецькою подією. А саме таким став концерт «Українські пісенні хіти», який відбувся в Національній філармонії України. Його програма підняла пласт української класичної музики, що нині, на жаль, залишається маловідомим.
Національний оркестр народних інструментів України під орудою художнього керівника та головного диригента Віктора Гуцала і тендітна красуня Зоя Рожок створили своєрідну презентацію української пісенної культури. Розсипи фольклорних зразків у композиторських обробках змінювали романси й оперні арії, які вже давно стали концертними піснями (наприклад, Пісня Наталки з «Наталки Полтавки» і Вальс Венери з «Енеїди» Миколи Лисенка, арія Йолан із однойменної опери Георгія Майбороди).
Було представлено також рідкісні обробки фольклорних джерел у жанрі розгорнутої оперної кантилени, наприклад народна пісня «Ой співаночки мої» в обробці Станіслава Людкевича. Прозвучали також перлини української музики — «Журавка» Олександра Білаша, «Ой піду я межи гори» і «Солов’їний романс» Анатолія Кос-Анатольського, «Дніпровський вальс» Ігоря Шамо. Вони, стали пісенними хітами, що звучать і з філармонічної, і з естрадної сцен. Секрет їх успіху — в красі ліричних мелодій і художніх поетичних текстів, які відтворюють щирі й правдиві почуття. Щоправда, такі хіти передбачають лише «живий звук», а їх виконання під силу професіональному, досвідченому співаку.
Тому програма концерту стала також демонстрацією уміння й майстерності молодої солістки Національної опери України Зої Рожок. Нещодавня випускниця Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, лауреат міжнародних конкурсів, Зоя Рожок досягла вже значних успіхів. Її ніжне, гнучке колоратурне сопрано часто звучить і на оперній сцені, де вона співає провідні партії, і в концертних залах України, Франції, Німеччини, Польщі, Словаччини, Сербії, і в записах, і в стінах рідної аlma mater. Адже Зоя вже сама навчає майбутніх співаків, передаючи їм досвід свого професора, відомої співачки Діани Петриненко.
У своєму пісенному моноспектаклі Зоя Рожок створила галерею характерних портретів української дівчини: гордовита Наталка Полтавка, закохана Мавка (з опери «Лісова пісня» Віталія Кирейка), патріотична Йолан, зажурена «Журавка», «заворожена чарівним співом» (романс «Пливе моя душа» Михайла Жербіна). Кожна з виконаних пісень несла неповторний образ, чому сприяла й акторська майстерність і досвід Зої Рожок як оперної солістки. Жіночі музичні портрети доповнювали яскраві, у стилі українського модерну, сценічні строї співачки.
Симфонічну партитуру української пісні озвучував оркестр, у складі якого понад 50 музикантів, котрі володіють практично усіма національними інструментами України — від бандури і скрипки до флояри та дримби. Всесвітньовідомий колектив, якому в цьому році минуло 45, укотре полонив слухачів блискучою грою музикантів і солістів. Зокрема бурхливими оплесками оцінили віртуозну гру на свирілі Георгія Агратіни, на скрипці — Юрія Джміля, на сопілці — Володимира Овчарчина.
Автор: Леся Олійник
Колективи: Національний академічний оркестр народних інструментів України
Виконавці: Зоя Рожок
Диригенти: Віктор Гуцал
Музикознавці: Леся Олійник
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: http://www.day.kiev.ua
|