|
|
Хор ангельських голосів
Як правильно співати, щоб дитина отримувала задоволення, розповіла диригент Галина Трофімова
29 листопада 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook
 Співати хором чудово, — стверджують учасники Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України, де на одній з репетицій (у Будинку звукозапису) побував «День». Зараз колектив готує нову програму, присвячену Новорічним та Різдвяним святам.
Про хор, який має свою довгу, творчу історію, як правильно співати, щоб дитина отримувала задоволення, а слухачі насолоджувалися ангельськими голосами, про секрети оптимізму і майстерності хористів розповідає диригент Галина Трофімова.
— Наш хор було засновано 1980 року. Складається він з двох вікових груп: молодшої — від 6 до 10 років (35-40 чоловік) і старшою — від 11 до 16 років (70 чоловік). Є і підготовча група — від 4 років (27 чоловік). Нещодавно ми провели новий відбір. Прийшло багато талановитих дітей, — розповіла «Дню» диригент хору Галина ТРОФІМОВА. — Ми раді, що у нас знову працює підготовча та молодша групи (хормейстер Олена Барановська).
Щоб Великий дитячий хор Національної радіокомпанії України працював професійно, потрібно, щоб в концертну групу хору діти приходили підготовленими. Адже перед нами стоїть головне завдання — робити записи до «золотого» фонду Українського радіо. За роки свого існування колектив відновив фонотеку творів сучасних українських композиторів: Лесі Дичко, Богдани Фільц, Жанни Колодуб, Віктора Степурка, Юрія Алжнєва, Володимира Птушкіна, Ігоря Щербакова, Ганни Гаврилець, Ірини Кириліної та ін. Ми також записуємо твори світового репертуару: Бах, Гендель, Моцарт, Сен-Санс, Форі, Рахманінов, Деліб, Перголезі, Мур, Раттер, Калкас, Снідер, Чилкот та інші.
— У вас солідна фонотека з переліком серйозних творів. Всі ваші хористи знають ноти і можуть самостійно читати партитури?
— Діти приходять різні: хтось навчається у музичній школі, грає на якомусь інструменті і ноти знає, однак третина дітей опановує співацьку науку в нас на репетиціях. Діти, як губка, вбирають знання і швидко «приспівуються». Репертуар у нас складний і хористи співають за партитурами. Специфіка нашого хору в тому, щоб передусім зробити запис для радіо. У нас постійно оновлюється репертуар. Дітям цікаво розучувати нове, але нам складно утримувати на належному рівні репертуар для концертних виступів. А концерти у нас дуже цікаві.
Нас часто запрошують для спільних виступів відомі музичні колективи, у тому числі Національна капела України «Думка» (художній керівник і головний диригент, народний артист України Євген Савчук). У цього знаменитого диригента і чудової людини я закінчувала Київську консерваторію, а зараз наш хор разом із «Думкою» співає симфонії Малера, «Військовий Реквієм» Бритена, «Пристрасті за Матвієм» Баха, «Барбівську коляду» Гаврилець. Виступи з колективом такого високого професійного рівня вимагають від нас такого самого гідного рівня виконання. Ця робота для нас, дитячого хору, величезна честь.
Наші репетиції проходять тричі на тиждень по 2,5 години, а в суботу 3-4 години, потім заняття з ансамблем. Знаєте, коли діти співають, то ми забуваємо про час!
Виростаючи, не всі діти надалі пов’язують свою долю з музикою та співом, обираючи далекі від мистецтва професії, а хор стає їхнім захопленням. Випускники нашого хору сьогодні виступають у різних хорових колективах, а з солістів — найяскравіші зірки — Вікторія Лук’янець (прима Віденської опери) та Михайло Швидкой (він виступає в оперних театрах Німеччини).
— Раніше в кожній школі був свій хор. Зараз це рідкість і співати в хорі не дуже популярно.
— Наш художній керівник і головний диригент заслужена артистка України Тетяна Копилова розповідає, що коли наприкінці 1979-го були перші прослухування, то на кастинги приходило до тисячі дітей! Потім був спад, особливо у 1990-і було дуже складно, але хор вижив! Сьогодні діти більше захоплені новими технологіями — комп’ютерами, відеоіграми, Інтернетом, мобільними телефонами, а музика відходить на другий план. Але мені здається, що останнім часом знову з’явився сплеск і потяг до співу і, зокрема, хорового. До речі, заняття у нас безкоштовні! Сподіваюся, що телешоу «Битва хорів», яке стартувало на каналі «1+1», викличе бажання у молоді співати.
Колективний спів має свою специфіку, і багато що залежить від диригента. Навіть із середніми вокальними даними професійний диригент може створити дуже цікавий хор. Один і той самий колектив співає абсолютно по-різному у кожного з диригентів! Нам у роботі допомагає наш улюблений концертмейстер — Ірина Махріна, справжній професіонал і чудова людина, з якою ми служимо хоровому мистецтву вже понад 30 років.
Люди співали ще з давніх часів. І якщо співати в хорі перестають, то означає, щось недобре відбувається в суспільстві. Якщо пісні замовкають, то треба кричати SOS! Адже хор — потужне «знаряддя» — інструмент дії на свідомість. Це спільнота людей, яку необхідно підтримувати, а не «не формат», як вважають на FM-станціях. Слава Богу, керівництво Національної радіокомпанії України розуміє, що ми потрібні, і всіляко підтримує наш колектив.
Знаєте, коли дитина приходить вперше до хору, вона, немов пташеня. Треба їй поставити голос, дикцію, відкорегувати дихання, навчити «співу за рукою» та іншим тонкощам. Дітей, не здібних до мистецтва співу, немає! І ми поступово виховуємо в них уміння співати в ансамблі, розвиваємо чуття ритму і музичну пам’ять. А коли чуєш і бачиш, як гармонійно і злагоджено співають твої хористи, то забуваєш про труднощі професії і радієш цим ангельським голосам.
Якщо з малечею одні турботи, то старші більш прискіпливо ставляться до репертуару, їм треба підібрати такий твір, аби було цікаво його виконувати. Окрім технічної сторони — співу як такого, — ми опановуємо класичні і народні твори, вчимо орієнтуватися в жанрах. Діти мають знатися на тому, що таке кантата і ораторія; вміти співати у супроводі і без нього — а капела... Ми вчимо дітей майстерно користуватися найдосконалішим інструментом — голосом!
Наші заняття відкривають дітям красу гармонії світу. Хтось із педагогів сказав: «Хор — це прообраз ідеального суспільства, заснованого на єдиному прагненні і злагодженому диханні; суспільства, в якому важливо почути іншого, прислухатися один до одного; суспільства, в якому індивідуальність не пригнічується, але розкривається повною мірою». Мені здається, що це дуже точне формулювання. Нам дуже важливо не втратити пам’ять предків, яка передається в хоровому співі: у ньому живе любов до співучості і мелодійності. Це невичерпна цілюща сила мистецтва, дана нам Господом Богом!
Автор: Тетяна Поліщук
Колективи: Великий дитячий хор Національної радіокомпанії України
Концертна організація: Національна радіокомпанія України
Джерело: Газета "День"
|