|
|
Музика Анатолія Кос-Анатольського звучатиме у виконанні композитора Олександра Козаренка
4 березня 2015, середа
Поширити у Facebook
Не так часто концертне життя тішить нас прем’єрами української фортепіанної музики. Свідками саме такої виняткової події стануть слухачі у Концертному залі імені С. Людкевича Львівської обласної філармонії 4 березня.
З нагоди 105-ї річниці від дня народження Анатолія Кос-Анатольського твори композитора прозвучать у виконанні заслуженого діяча мистецтв України, лауреата всеукраїнського конкурсу піаністів ім. М. Лисенка, професора Олександра Козаренка та Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії. Диригент – лауреат міжнародного конкурсу Назар Яцків.
Варто сказати, що саме завдяки зусиллям Олександра Козаренка ми спостерігаємо сьогодні піднесення нової хвилі інтересу до музики цього композитора. Земляк Кос-Анатольського, він започаткував проведення щорічних фестивалів його імені у рідному місті – багатому музичними талантами серці Гуцульщини – Коломиї.
– Олександре, що для Вас творчість Анатолія Кос-Анатольського. Знаю, що Ви є фундатором фестивалю композитора у Коломиї…
– Творчість Анатолія Кос-Анатольського є однією з оригінальних сторінок української музики XX століття.
Фестиваль у Коломиї минулого року відбувся вже 28 разів, без жодної державної підтримки, але для нас дуже важливо, що на фестивалі збережена традиція високого музикування у малому галицькому місті.
Ім’я Анатолія Кос-Анатольського є тим добрим патроном, який приваблює на коломийську сцену впродовж всіх років існування найбільших українських музикантів. Всіх перечислити неможливо. Про фестиваль випущена окрема книга, але можу сказати, що немає жодного видатного українського композитора авторський концерт якого би не відбувся за ці роки у Коломиї на фестивалі, немає жодного видатного музиканта- інструменталіста, чи вокаліста, чи диригента, який би не виступив на коломийській сцені. Це велика-велика моя внутрішня радість і радість коломиян…
– На Вашу думку, чому так рідко виконується українська, зокрема, фортепіанна музика…
– Вона виконується дійсно не так часто, як цього заслуговує. Передовсім, зокрема, фортепіанні твори українських композиторів вимагають колосального піаністичного вишколу, і я переконаний, що до виконання української музики можна підходити тільки тоді, коли ти вже оволодів основним масивом європейського репертуару, тому, що наша музика дуже закорінена у європейську традицію, і якщо ти не володієш піанізмом шопенівським, брамсівським, шуманівським, то тобі годі приступати до Миколи Лисенка, чи того ж Анатолія Кос-Анатольського, адже в цій музиці вона міниться оцими європейськими впливами та стильовими напрямками.
І тільки ті музиканти, хто пройшов отой достатній вишкіл європейського зразка, мають право доторкнутися до української фортепіанної музики. І я переконаний, що щороку щоразу більше молодих музикантів, студентів муззакладів будуть її виконувати. З мого скромного досвіду можу підтвердити, що в якій би ти країні не виступав, чи то в Америці, чи то в Німеччині, чи то Фінляндії, чи то Франції…, тобі з українським репертуаром забезпечений великий успіх…
– Олександре, яку програму підготували до 105-ї річниці композитора?
– До програми, яку виконаю у філармонії, я йшов, по суті, ціле життя, адже вона складалася впродовж багатьох років. Я вивчав по кілька п’єс, щоб зараз мати змогу заграти частину сольної програми.
Концертом ля-мінор для фортепіано з оркестром, який виконаю у першому відділі концерту, вже живу років двадцять. Адже вперше цей концерт був виконаний на першому фестивалі Анатолія Кос-Анатольського у Коломиї під акомпанемент Коломийського симфонічного оркестру у 1987 році, ох…це це вже 28 років тому.
Згодом, на 90-річчя Анатолія Кос-Анатольського, ми виконували цей твір з Анатолієм Семеновичем Юзюком, а на 100-літній ювілей знову ж таки з Семеном Юзюком.
– Які ще твори звучатимуть у програмі?
– Окрім фортепіанного концерту, з оркестром на вечорі прозвучать сольні композиції Анатолія Кос-Анатольського. Це «Гірська легенда», «Ноктюрн», «Скерцо», «Прелюдія ля мінор», «Бельгійська токата», «Буковинська сюїта». Назви цих п’єс дуже милозвучні, адже композитор був поетом, писав прекрасні вірші, а, окрім того, виявляється, що він був ще й прозаїком, автором романів.
Оці поетичні назви його творів ще більше підкреслюють його творчу натуру, особливий тип обдарування композитора, який вже у самій назві твору передбачав святковість атмосфери виконання, і сподіваюсь, що мені хоча б частково вдасться оцей елемент святковості, особливої ошатності цієї музики винести під час концерту.
Зазначу, що на цю програму мене благословила Марія Тарасівна Крушельницька. Минулоріч вона передала мені нотний матеріал з тим, щоб я підготував цю програму. Тобто вона ніби дозволила повторити її програму, з якою вона зійшла зі сцени. Це вже минуло, очевидно, десяток років, коли був її останній концерт.
Я тоді запропонував підготувати повну програму з творів композитора і вона відгукнулася. І заграла її на сцені філармонії, а потім на черговому фестивалі у Коломиї. І саме тоді вона зізналася, що грала останній раз публічний концерт. Так Марія Тарасівна із сценою попрощалася музикою Анатолія Кос-Анатольського, а я, так вийшло, що підхопив цей репертуар з її рук, і сподіваюся, що Бог буде добрий і допоможе мені достойно представити ці п’єси четвертого березня у філармонії.
– Чи є складною для виконання ця програма?
– Програма є непростою до виконання, але попри труднощі, закладені у виконанні, вона дуже легко сприймається слухачами. Музика дуже яскрава, образна, емоційна, піднесена. І через те я своїм надзавданням бачу, щоб той труд, який вкладений у підготовку цієї програми, ні на йоту не зіпсував тої святковості, розмаїтості багатства, якою ця музика відзначена.
– Чи раніше Ви вже мали співпрацю з музикантами, з якими представили цю програму?
– Виконаю програму з Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії, з яким я, можна сказати, товаришую 35 років, ще від першого виступу під батутою Дем’яна Пелехатого. Оркестр за ці роки мене не підвів, а навпаки був виконавцем і дуже часто першим виконавцем моїх композиторських творів. Завжди мене підтримував як піаніста, і через те, я тішуся що знову вийду з цим високопрофесійним оркестром на сцену філармонії.
А особливо радий, що диригентом виступить молодий, дуже цікавий та перспективний музикант, лауреат Всеукраїнського конкурсу диригентів Назар Яцків. Це буде наша друга співпраця з Назаром у якості соліста і диригента, хоча раніше він диригував моїм авторським концертом. Перша наша співпраця з Назаром була в Івано-Франківську, коли він був на посаді головного диригента філармонії. Саме тоді ми виконали разом з Лідією та Олею Шутко під його батутою потрійний концерт Людвіга ван Бетховена. Через те я знову з нетерпінням чекаю зустрічі з цим диригентом, власне, як соліст.
– Чи в інших містах матиме продовження програма з творів композитора з нагоди святкування його ювілею?
– Частину з цієї музики я вже заграв у Мюнхені шостого лютого цього року у рамках святкування «Діас академікус» Українського вільного університету, який святкує 70 років свого перебування у Баварії. Скажу, що німецька публіка, яка в основному була присутня на цьому концерті, дуже тепло і гаряче сприйняла фортепіанну музику Анатолія Кос-Анатольського, як щось дуже яскраве, оригінальне, національне, чого так мало у сучасній композиторській творчості.
Через те розпочав святкування ювілейного року Анатолія Кос-Анатольського у Баварії, продовжую у Львові. Вже цю програму очікують слухачі 24 квітня на відкриття фестивалю «Два дні, дві ночі нової музики» в Одесі. Знаю, що на неї чекають у Хмельницьку, сподіваюся заграти її у Києві. Таким чином, ювілейний рік Анатолія Кос-Анатольського я сподіваюся прожити з його фортепіанною творчістю. Я сподівася, що цю програму ми зможемо представити і на завершення року, щоб підсумувати рік Анатолія Кос-Анатольського на 29-му фестивалі у Коломиї.
– Дякую за цікаву розмову.
Автор: Ольга Максим’як
Виконавці: Олександр Козаренко
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Джерело: Львівська філармонія
|