|
|
Фонд «Українського радіо» відкривається світу!
Розпочинається старт масштабного творчого проєкту «Музичні маркери України: від бароко до сучасності»
15 червня 2023, четвер
Поширити у Facebook
Днями в Женеві, в штаб-квартирі Європейської мовної спілки (European Broadcasting Union / EBU), відбулось пленарне засідання керівників музичних програм суспільних мовників країн-членів ЄМС.
Було презентовано і дано старт проєкту "Музичні маркери України: від бароко до сучасності".
В такий спосіб у європейському мовному просторі буде представлено найкращі записи з Художнього фонду «Українського радіо».
В Женеві відбулося щорічне Музичне пленарне засідання Європейської мовної спілки ЄМС (EBU).
Саме її учасники керівники музичних редакцій та департаментів членів ЄМС – провідних телерадіокомпаній Європи формують сьогодні музичний медіапростір у Європі.
Нагадаємо, минулого року Олександр Пірієв вперше взяв участь у цій фаховій конференції. “...Тоді у травні 2022 року в німецькому Кельні я мав виступ з промовою про важливість створення системної взаємодії, а також підтримки у звучанні української класичної музики” – зазначає О. Пірієв.
Цього року Музичне пленарне засідання відбулося у Женеві в штаб-квартирі ЄМС та Євробачення за присутності 70 учасників з 30 країн Європи.
В рамках події музичне правління ЄМС / EBU підтримало пропозицію О. Пірієва презентації спеціального музичного проєкту «Радіо Культура».
Проєкт отримав назву "Музичні маркери України: від бароко до сучасності".
Проєкт стартує вже у липня цього року і триватиме 10 місяців.
Його мета – познайомити європейського слухача з кращими взірцями української музики від часів бароко і класицизму до наших днів.
Головний редактор музичної редакції Радіо «Культура», заступник голови Фонду «Українського радіо» Олександр ПІРІЄВ дав коментар радіоведучій Галині БАБІЙ.
- Скоро Європа почує все, що ми маємо в нашому Художньому фонді, але в який спосіб і в якій послідовності буде відбуватися проєкт «Музичні маркери України: від бароко до сучасності»? Хто придумав цей проєкт і як він буде працювати?
-Це знаковий момент, бо нам є чим пишатися. І це не просто слова, а факт, адже у Художньому фонді «Українського радіо» вже понад 70 років зберігається і примножено все, чим багата наша культура. В першу чергу – це класична музика, а також всі інші види музичних мистецтв.
- Можемо сказати, що таким чином ми спростовуємо поширену інформаційною війною думку, що у нас щось зникло, розмагнітилося, чи щось не збереглося. Дуже часто чую такі саркастичні питання: «А що воно збереглось, щось у вас є»?
- Так, це правда. Це не просто якісь записи, які можна знайти в Інтернеті чи де інде, а дійсно взірці нашого музичного мистецтва, які свого часу були записані провідними колективами ще минулого століття.
Це, зокрема, такі імена, як легендарний диригент Стефан Турчак, славетна оперна співачка Євгенія Мирошниченко, видатні солісти-музиканти, провідні колективи – оркестри, хори, камерні ансамблі.
Це музика від бароко і класицизму (композитоів Бортнянського, Березовського, Веделя) твори написані у ХІХ – ХХ ст., що подарувало величезну плеяду митців, починаючи зі спадщини Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, а також музикантів другої половини ХХ сторіччя - проєкт «Три С»: Мирослав Скорик - Євген Станкович - Валентин Сильвестров та інші, кого ми регулярно чуємо в радіоефірах Радіо «Культура», «Українського радіо» та “Суспільного” загалом. Тепер, завдяки нашому проєкту ці твори, особистості та колективи почує весь цивілізований європейський світ, який власне і формує сьогодні уявлення про культуру в Україні.
-Це будуть якісь спеціальні програми, на кшталт, як колись на радіо існувала програма під назвою «З фондів Українського радіо», чи якось по-іншому?
- Вся ідея полягає у тому, що сьогодні у Фонді зберігаються понад 200 тисяч фонограм.
Ми разом із колегами з Музичної редакції, маючи багаторічний досвід відтворення цих творів, безпосередньо спілкуючись з виконавцями, які свого часу робили записи, або з композиторами, які знають і пам‘ятають якісь деталі, обираємо найвідоміші твори для кожного українця – це симфонічна, камерна, духовна музика.
Також туди увійдуть й естрадні та народні пісні. Бо пісня в Україні є частиною культури. Це величезний об‘єм творів, який презентуватиметься щомісяця десятью записами, які ми будемо надсилати протягом найближчого року до наших колег в EBU, а туди входить не один десяток країн.
В Женеві я побачив представників 30 країн Європи, які сьогодні формують наш мистецький світ. Щомісяця вони будуть отримувати взірці з Українського фонду і ця музика, нарешті, системно прозвучить на провідних радіостанціях Європи.
- Вочевидь наші колеги повинні підготувати супровідні матеріали, біографічні довідки авторів, виконавців, історичні факти, коли були написаний той чи інший твір, ким виконується, ким записаний…
-Це і є ключовим моментом тому, що для нас, українців, є багато творів відомих, хрестоматійних, а для більшості європейців сьогодні тільки почнеться відкриття нашої музики. Кожен твір обов‘язково буде супроводжуватись певною історичною замальовкою про виконавця, автора твору, його створення.
Це будуть високоякісні записи, які 90% були створені на сцені нашої головної концертної студії Будинку звукозапису Українського радіо.
-Олександре, коли ви з колегами будете представляти ці записи найкращих взірців української музики певної епохи для Європейської мовної спілки на записи яких колективів ви будете орієнтуватися?
Бо у нас є записи національних колективів – оркестрів, хорів, камерних ансамблів і колективів «Українського радіо»: оркестрів, хорів, ансамблів. Популяризуючи записи ви популяризуєте й імена виконавців, диригентів, звукорежисерів… Яким записам будете надавати перевагу?
-Пріоритетом для нас буде найкраще виконання, яке буде пов‘язане з іменами композиторів, диригентів, співаків, солістів-музикантів.
У Фонді є записи найкращих колективів і до того списку входять Симфонічний оркестр «Українського радіо», і Хорова капела, а також такі відомі ансамблі, як «Київська камерата», «Київські солісти» та інші.
Для нас важливо те, що ми відкриваємо європейцям кращі твори мистецтва, бо Україна є дуже багатою на митців.
Втім, колективи «Українського радіо» для нас лишаються у пріоритеті не тільки тому, що це наші колективи, а тому, що є певна специфіка студійних і концертних записів творів.
Нині саме творчі колективи «Українського радіо» продовжують збагачувати записи творів для Фонду, зокрема, сучасних композиторів.
- Чи були певні технічні, або якісь інші вимоги від представників EBU, що до записів для того, аби вони звучали на різних радіостанціях Європи?
-Хочу наголосити, що цей проєкт не перша наша спроба комунікації з Європейською мовною спілкою.
Ми часто демонструємо записи з різних країн світу і це якраз і є та взаємодія, які ми впроваджуємо з європейськими колегами.
Навіть міжнародний пісенний конкурс «Євробачення» - це одна з частин нашої співпраці.
Для наших колег з EBU ми представляємо високі стандарти аудіо-, а тому складнощів представляти записи з Фонду не складатимуть проблем. Наші записи технічно повністю відповідають європейським стандартам.
Раніше ми переважно надсилали нові записи, або ж записи останніх років, а тепер робимо історичний перегляд, який зберігали багато-багато десятиліть. Ми їх демонструємо в Україні, а з липня починаємо демонструвати усьому світу. Фактично Фонд «Українського радіо» відкривається світу!
- Ви сказали у переліку авторів, записи, яких будуть представлені у проєкті, зупинившись до славетних «Трьох С» : Скорика- Станковича- Сильвестрова, але це представники шістдесятників, а чи будуть представлені зразки сучасної музики молодих композиторів тобто наступних поколінь? Якщо так, то за якими критеріями будете робити відбір?
- В проєкті «Музичні маркери України…» на сам перед будуть представлені твори минулих років.
Втім, частка творів сучасників теж буде представлена, і це знакові представники музичної культури.
Вже відібрано 40 імен композиторів, які представимо для Європейської мовної спілки.
-А наша автентика? Ми не перший рік беремо участь у міжнародних фестивалях EBU де представляли фольклор і часто привозили гран-прі. Чи цікавилися європейські колеги цим музичним напрямком?
Бо у Фондах радіо є неоціненний скарб, який називається «Золоті ключі». Це записи здійснені нашими колегами з Музичної редакції радіо, впродовж 1970-1980-х і частково у 1990 роках в абсолютно у всіх регіонах України.
Записи «носіїв у першій інстанції» народної музики, що побутувала в ті часи. Чи цим пластом музичної культури зацікавилися європейські колеги?
-Сьогодні наші європейські колеги цікавляться різними пластами нашої музичної культури, але є інше питання, на скільки мовні (діалектичні) аспекти з регіонів будуть цікаві європейським слухачам.
Поки ми обрали шлях інструментальної, академічної музики, тобто подібної до європейської культури, щоб слухачі у реальному часі могли провести паралелі між українськими і власними взірцями музичного мистецтва.
Бо майже кожен представник EBU мене питав: «У Німеччині є Бетховен, Бах, в Австрії – Моцарт, у Фінляндії – Сібеліус, а хто ваші взірці?
Кого вважаєте з українських композиторів, подібних до таких класиків»? У нас є багато класиків академічної музики, які стануть відкриттям для європейців.
Цей проєкт лише перший крок на цьому шляху знайомства з українською музикою найвищого ґатунку.
Я впевнений, що він дасть поштовх до нових записів національної класики і сучасних творів, також будуть й представлені духовні твори та фольклор, бо саме у цей буремний час у нас є унікальний момент для того, аби українська музика системно зазвучала на провідних радіостанціях європейських країн.
-Наскільки на цій зустрічі ви відчули, що інтерес до України не зникає, бо деякі наші недруги, зокрема з рф, намагаються робити «вкидання» в інформаційний простір, «запускати» дезінформацію?
- Хочу підкреслити про велику увагу та підтримку європейських колег. Ще торік я мав щастя вперше з гордістю і великою відповідальністю представляти «Українське радіо» і «Радіо культура».
Цьогоріч основна тема пленарного засідання була інша – це цифрові платформи, і це було дисонансом проєкту, який я представив у Женеві.
Втім, мені вдалося досить швидко переконати колег і взяти його до уваги. Презентація проєкту «Музичні маркери України: від бароко до сучасності» у рамці цьогорічної програми це демонстрація колосальної уваги та підтримки з боку всіх членів EBU.
У кулуарах, після презентації Проєкту, вони мені лише підтверджвували, що сьогодні найбільш важливо європейцям розуміти Україну саме через культуру, і найкраще це еалізовувати саме через музику, бо ця мова є інтернаціональною для всього світу.
-Ми бажаємо успіху проєкту «Музичні маркери України: від бароко до сучасності», який розпочинає свій старт у Європі.
Музикознавці: Галина Бабій, Олександр Пірієв
Концертна організація: Національна суспільна телерадіокомпанія України
|