|
|
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
Андрій Юркевич, головний диригент Державної опери у Празі (чеськ. Státní opera) підготував творчий проєкт, який презентує 21 жовтня
17 жовтня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
Гранд-концерт “Ora spei, Година надії...” української музики з українськими зірками відбудеться у головному оперному театрі столиці Чехії. Про знаковий творчий проєкт Music-Review Ukraine розповів його автор, маестро Андрій ЮРКЕВИЧ:
- Ідея провести концерт української музики з українськими виконавцями буда давно. Я хотів реалізувати проєкт ще у минулому театральному сезоні, коли став головним диригентом у Празькій національній опері, але репертуарна афіша вже була зроблена й опції вихопити якусь дату не було. Тому вирішив перенести концерт на цей сезон - 21 жовтня.
Він відбудеться на сцені Státní opera, а тому у програму включені фрагменти з оперних творів. Я врахував побажання дирекції театру, аби концерт був цікавим для широкого загалу публіки, а виконувані твори мали оперне спрямування.
Перша частина вечора складатиметься з чесько-європейської класики. Наприклад, сцена смерті Родріго з опери “Дон Карлос” Дж.Верді, монолог Шарлотти з опери “Вертер” Ж.Массне, каватина і кабалета де Сілви з опери “Ернані” Дж.Верді, та інші. До речі, розпочне концерт твір “Ми є!” Юрія Шевченка - парафраз на мелодію М. Вербицького (Гімну України) для скрипки і струнного оркестру. Чеські арії з опер”Лібуше”і “Мілада” Б. Сметани виконають прекрасні співачки - Софія Соловій та Валентина Плужникова, для яких це буде відповідальним дебютом перед вимогливої празькою публікою.
У концерті братимуть участь вісім солістів: 4 чоловічих і 4 жіночих голосів. Це співаки які живуть в Україні, або мають українське коріння і виїхали з Батьківщини через повномасштабну війну, розв’язану росіянами, і зараз мешкають та працюють в Європі. Сопрано Софія Соловій - відома львівська оперна і камерна співачка; колоратурне сопрано Тетяна Журавель зі Львова; мецо-сопрано Валентина Плужнікова з Хмельницького, яка цьогоріч закінчує навчання у вокальній академії при “Ла Скала”; мецо-сопрано Ірина Житинська з івано-франківську, яка давно живе у Польщі, і є солісткою Вроцлавської Опери, яка багато займається волонтерством і допомозі бійцям ЗСУ. Ми з нею від початку війни на цій ниві багато співпрацюємо.
У концерті також виступлять співаки: тенор Валентин Дитюк і бас Сергій Магера - провідні солісти Національної опери України. З Сергієм ми земляки (він з міста Золочів, а я зі Зборова), вчилися разом у Львівський національні музичній академії ім. М. Лисенка. Kоли у Сергія був ювілей, то я приїздив до Києва і диригував вистави у Національній опері, які були присвячені цьому чудовому співаку. Співатиме на концерті тенор Денис Пивницький. Він з Харкова, навчався у Міланській консерваторії, а нині часто виступає у нашій Státní opera, виконуючи головні партії у виставах. Валентин Дитюк тепер також наш частий гість, мені пощастило у тому, що він матиме час і на наш концерт. Порадує слухачів баритон Степан Дробіт. Він з Хмельницького, а зараз виступає, як запрошений соліст у Польщі, Чехії, Німеччині, Швейцарії та інших країнах.
У другому відділені концерту репертуар буде повністю українським і багато речей для публіки стануть відкриттям. Пролунає “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка” Яківа Степового в оркеструванні для повного оркестру Тимура Полянського. Під час цього твору на екрані демонструватимуться світлини Одеської опери, яка збудована тими ж архітекторами, що і Празька Статні опера (ательє Феллнер та Гелмер з Відня) знаного фотомитця з Одеси Дмитра Скворцова, яки також приїде до нас та працюватиме на нашому концерті. Його світлини з Одеського оперного неодноразово друкувалися за кордоном, а фотохроніку Одеського оперного у перші дні війни побачили читачі The Washinghton Post.
Інший оркестровий твір - “Гуцульський танець” з балету “Про що співала трембіта” Климентія Домінчена. Мені дуже подобається оркестрове письмо цього композитора і його твір дуже підходить по стильовому спрямуванню вечора. Бо сам концерт у нас оперний і мені потрібна була мова, яка б відповідала програмі.
Пролунають два фрагменти з опери “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського (першого оперного українського твору): аріозо Оксани “Ангел ночі над землею” і дует Оксани та Андрія “Ластівко моя прекрасна”; арія Анни з “Украденого щастя” Ю.Мейтуса - це один із найулюбленіших моїх творів; арія Остапа з “Тараса Бульби” М. Лисенка, а ще виконуватимуться “Солоспіви” Кос-Анатольського, Лисенка, обробки народних пісень - без яких не можна представити українську музику.
Пролунає й легендарна “Мелодія” Мирослава Скорика для сопрано хору та оркестру. Цю версію славнозвісної “Мелодії” для сопрано, хору та оркестру я почув вперше у Римі, у 2012 році, коли працював у Римській опері. Тоді в Італії відбулися гастролі Симфонічного оркестру «ІNSO-Львів», диригував автор, маестро Мирослав Михайлович, а соло виконувала Соломія Соловій.
Це було потрясаюче! Знаєте, коли для концерту я шукав ноти, то не міг їх знайти, прийшлося опускати тональність, робити спеціальну оркестровку і ми брали дозвіл на виконання цього твору у “Фонду імені Мирослава Скорика” та вдови композитора Адріани Ярославівни. До програми концерту я брав ті твори, які мені дуже подобаються, і які дотичні до кращих зразків української музики. Маю надію, що цей вечір сподобається і запам'ятається публіці.
Наш концерт має не лише патріотичне, а й мистецьке значення, бо українська музика дуже цікава, як творами національної класики, так і наших сучасників, які зараз відкривають для себе європейці. Закривати програму буде знаменитий духовний гімн “Боже, великий. єдиний, Нам Україну храни...” у сучасному аранжуванні для симфонічного оркестру, хору та солістів, спеціально написаний для цього концерту львівським композитором Іваном Небесним. Ми займаємо своє достойне місце у світовій культурі, зокрема, й оперному конклаві. Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру, а також твори класиків та сучасників на Празькій сцені.
- Як вам працюється у Празькій опері?
- В Україні я вже давно не живу - з 2002 року. Спочатку виїхав до Італії на навчання по композиції в Консерваторію ім. Дж.Россіні (м.Пезаро). Недовго (2008-2009 рр.) попрацював головним диригентом в Одеській опері, але через те, що мав багато закордонних контрактів, то не встигав повертатися до театру і плодотворно працювати. Бо наші оперні театри вимагають постійної присутності головного диригента не лише на репетиціях і під час вистав, а й щоденно треба вирішувати чимало організаційних й творчих питань.
Я відчув, що не ефективно працюю на цьому місці й звільнився... Хоча Одесу дуже люблю, і коли випадає можливість знайти “віконечко” у щільному творчому графіку, то з великим задоволенням диригую у цьому театрі.
У Прагу я приїхав, як диригент українського походження, який багато спрацював з різними відомими колективами в Італії, Німеччині, Австрії та Франції.
Працювати у Státní opera мені добре, бо тут оркестр і хор - дуже професійні. Репертуар виконуємо широкий - переважно це європейська класика. Відбуваєтеся багато цікавих вистав. Державна опера діє у складі Національного театру Чехії і є однією з престижних театральних сцен у Празі, входить до числа відомих оперних сцен Європи. Так, афіша у колег - Національний театр (чеськ. Národní divadlo) історично була спрямована на виконання виключно чеської або слов’янської опери.
У нас свій великий професійний оркестр і хор. У Народному оперному театрі теж є ці свої творчі колективи, а поєднує нас балет, який працює на два театри (його очолює хореограф Філіп Баранкевич, поляк за походженням). Ансамбль солістів-вокалістів - це приблизно 50 осіб співпрацюють з трьома театрами, крім нашого і Národní divadlo ще й Театром Моцарта (Stavovské divadlo)! Нагадаю, що саме там Моцарт ставив свого знаменитого “Дон Жуана” і ця опера досі є в репертуарі цього театру з чудовою акустикою. Для солістів велике навантаження - виступати у трьох театрах. Бо кожен театр - це різноманітність стилів, вокальних викликів.
Ще кожен колектив, за потреби, співпрацює й з запрошеними солістами.
Репертуар розписаний заздалегідь. Я знаю свій графік від початку до кінця наступного сезону. Тобто можна сказати, що зараз у Празі працює потужна творча “оперна фабрика”.
Скажу щиро: скільки б я не виконував європейську оперну класику, яку надзвичайно ціную, ніколи і ніщо мені не замінить нашу українську пісню, на якій я виріс, яка викликає у мені справжню бурю емоцій, примушує бриніти усі струни моєї душі. Цими емоціями ми хочемо поділитися зі слухачами на сцені Празької Національної опери!
ДОВІДКА Music-Review Ukraine
Андрій Юркевич, музичний директор Державної опери в Празі, вивчав оркестрове диригування у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка. Згодом він навчався у Джека Каспшика в Національній опері у Варшаві, в Музичній академії Кіджана в Сієні у Джанлуїджі Джелметті, у Донато Ренцетті в Пескарі та в Альберто Зедда в Пезаро.
З 1996 року – постійний диригент Львівської національної опери.
У 2002 році він переїхав до Італії і з тих пір його кар'єра також продовжилася за кордоном. Він виступав у багатьох італійських театрах, а також у Віденській державній опері, Державній опері та Німецькій опері в Берліні, Баварській державній опері в Мюнхені, Королівському театрі де ла Монне в Брюсселі, Фламандській опері, Гран-театрі дель Liceu в Барселоні, Teatro Real в Мадриді, Teatro Municipal в Сантьяго, Чилі, San Francisco Opera, Афіни, Неаполь, Штутгарт, Дюссельдорф, Дрезден, Кельн, Цюріх, Будапешт та багато інших. Був музичним керівником Національної опери в Одесі, Національної опери у Варшаві та Національного театру опери та балету Молдови. Вперше він з’явився у Празькій державній опері у травні 2022 року під час виконання опери Верді «Травіата».
Автор: Тетяна Поліщук
Виконавці: Сергій Магера
Диригенти: Андрій Юркевич
Композитори:Мирослав Скорик
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
|