Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Горностай Олександр
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
18 січня 2018, четвер
Поширити у Facebook

Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України — один із найвідоміших у Східній Європі симфонічних колективів. Наприкінці року цей колектив відзначить своє сторіччя. Про історію і сьогодення оркестру наша розмова з його генеральним директором Олександром Горностаєм.



— Коли почалася Ваша спів­праця з цим колективом?

— З 1993 року. Спочатку як продюсер звукозаписів класичної музики я організував близько 60-ти записів українського та світового репертуару, що на той час було найбільшою кількістю звукозаписів серед усіх симфонічних оркестрів колишнього СРСР. Водночас, як помічник художнього керівника-головно­го диригента НСОУ, брав активну участь в організації великих гастрольних турів оркестру до Гонконгу, Австралії та Великобританії.

У 1998—2000 роках працював заступником генерального директора-художнього керівника НСОУ, організував у Києві понад 100 концертів із провідними вітчизняними солістами та диригентами, а також із визнаними світовими зірками — М. Кабальє, Ж. Каррерасом,М. Леграном, “Electric Light Orchestra”. Водночас здійснив близько 40 записів оркестру для серії “Ameri­can Classics”.

У червні 2006 року повернувся до Національного симфонічного оркестру України вже як директор. Упродовж наступних років організував низку концертних турів до багатьох країн, провів ювілейні концерти до 90-річчя НСОУ в Києві та областях України. Забезпечував виступи колективу у складі офіційних делегацій в Астані, Лондоні, Амстердамі, Празі, Братиславі та Страсбурзі. Заснував Українсько-американський музичний фестиваль у Києві, який відбувся у 2007, 2008 і 2009 роках. Протягом останніх років виступаю продюсером записів оркестру: фолк-опери Євгена Станковича “Цвіт папороті”, ораторії “Страсті за Тарасом”, усіх скрипкових концертів та інших творів цього композитора, усіх скрипкових концертів Мирослава Скорика, усіх симфоній Бориса Лятошинського, а також симфоній Л. Бетховена та Д. Шостаковича.

— Яку основну мету ставить перед собою оркестр?

— Пропаганда вічних цінностей, любові до життя, до музики, до людей. Популяризація української музики і кращих зразків світової музичної культури. Виховання дітей і молоді, які навчаються музики, відвідують наші концерти, самі прагнуть потрапити до нашого колективу.
Кожен із наших 100 музикантів робить те, що може і повинен робити. У нас не престижно грати погано. Кожен має внутрішню дисципліну і розуміє, що якщо зіграє погано, то підведе товариша.

— Чим запам’ятався 2017 рік?

— Рік насиченіший на події ніж попередні. Дали 38 концертів у Китаї, 44 в США, 8 у Німеччині, численні концерти в Києві й Україні. Він завершився на мажорній ноті. Нас укотре запрошують до США, Німеччини, знову їдемо до Китаю. А це значить, що ми там добре працювали, піднесли честь України.
2017-го виповнилося 75 років від дня народження Євгена Станковича. Дали два концерти — один філармонійний, другий — у рамках “Київ мюзик фесту”. Випустили компакт-диск із творами композитора. Крім цього дали два концерти до 80-річчя Валентина Сильвестрова. Під час фестивалю “Прем’єри сезону” виконували новітні твори сучасних українських композиторів.

— Ви буваєте з гастролями в різних країнах. Чи відрізняється публіка, яка приходить на Ваші концерти?

— У кожної нації свій темперамент. Скажімо, в Іспанії чи Португалії емоційна публіка, у Німеччині чи Великобританії, на перший погляд, стриманіша. Та найбільше любимо українську публіку. З великим задоволенням беремо участь у безкоштовних паркових концертах, нас чекають у регіонах (на жаль, там буваємо рідко). Український глядач — найвдячніший глядач у світі.

— Чим запам’яталися минулорічні гастролі?

— У Китаї на сцені було 112 музикантів. Виступали в найбільших залах Пекіна, Шанхая, Ханчжоу, Шеньчженя. 2017 рік зустрічали на півдні цієї країни. За 70 днів гастролей у США проїхали понад 30 тисяч кілометрів, переважно на автобусі, починаючи від Флориди і закінчуючи Каліфорнією і Сан-Франциско, побачили 26 штатів Америки.

— Вистачає проблем?

— Питання, яке не вирішується десятиліттями, — побудова нової концертної зали в Києві. Змінюються президенти, уряди, однак ніхто не хоче перейматися цим питанням. А від нього залежить багато. Починаючи від комфортного приміщення для репетицій до можливостей запрошувати виконавців, оркестри, ансамблі. Рідко їздимо Україною, бо не маємо фінансування.

— Ви часто буваєте за кордоном. Можете порівняти, як ставляться до культури там, і як у нас.

— У нас культура, на жаль, не на першому місці. А в більшості цивілізованих країн вона формує свідомість нації. Там існує верховенство права, тому закони про культуру реально працюють. А в нас такого верховенства немає, і культура перебуває на узбіччі.

Мають бути закони, які б регулювали можливість залучати додаткові кошти. У нас є закон про культуру, але преференції для меценатів у ньому не прописані. На Заході, якщо ти платиш один відсоток свого доходу на культуру, то він тобі списується з податку. Там самі платники податків вирішують, куди спрямувати ці кошти. Було б доречно запровадити таку систему і в нас.

Ми об’їхали з концертами мало не весь світ. А в Україні з гастролями буваємо дуже мало. Коли наш колектив святкував своє 90-річчя, то мали лише 8 гастрольних концертів. Сподіваюсь, що врешті здійсниться моя багатолітня мрія і ми побуваємо в усіх областях нашої держави. Ідея полягає в тому, аби протягом жовтня-листопада зробити три тури — захід, центр-південь і схід. Очевидно, будуть три різні програми. На завершення два концерти у Києві — один в Національному палаці мистецтв “Україна”, другий — у Національній філармонії України. Хотілося б також створити документальний фільм про наш оркестр і видати буклет.



Автор: Едуард Овчаренко
Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Діячі мистецтв: Олександр Горностай
Джерело: Слово Просвіти



Інші:

«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
      © 2008-2024 Music-review Ukraine