|
Учора у Дніпрі, післязавтра у Парижі
У Дніпропетровській консерваторії ім. Глінки пройшов унікальний конціерт, організований філармонією ім. Когана.
22 березня 2016, вівторок
Поширити у Facebook
13 березня в місті на Дніпрі відбулася світова прем'єра симфонічної поеми "Озеро в тумані" грецького композитора Константиноса Григороу, причому автор твору був присутній у залі.
Крім того, академічний симфонічний оркестр дніпропетровської філармонії під керівництвом Наталії Пономарчук разом із солістом Валерієм Соколовим виконали одразу два концерти: для скрипки з оркестром №2 соль мінор op.63 Сергія Прокоф'єва та для скрипки з оркестром №1 ля мінор ор.77 Дмитра Шостаковича. "Зазвичай в одній програмі грають один концерт, а ми з Наталею Пономарчук вирішили зіграти два. Напевно, через те, що ми з Наталею дуже любимо музику й прагнемо, аби її звучало якомога більше", - сказав Валерій Соколов.
16 березня скрипаль виконає той самий другий концерт Прокоф'єва в одному з кращих залів Європи – у Паризькій філармонії, з тамтешнім оркестром.
Валерій каже, що грати у великих європейських залах неймовірно приємно і комфортно. Але й у виступах у таких залах, як дніпропетровські, теж є своя принадність: "Там пильніше стежать за моєю грою. А тут я можу більше розслабитися й отримувати задоволення від самого процесу гри, від музики".
НА РЕСТОРАНИ ГРОШІ Є, НА КЛАСИЧНУ МУЗИКУ – НІ
Валерій Соколов виступає з успіхом по всьому світу. Наприклад, у минулому сезоні у нього були концерти з Національним оркестром Франції, турне з Королівським стокгольмським філармонічним оркестром, турне з брюссельським філармонічним оркестром у Відні й Зальцбурзі, турне в США з сіеттлським симфонічним оркестром і в Корею із симфонічним оркестром сеульської філармонії; у цьому сезоні - виступи, зокрема, з оркестрами паризької, гамбурзької, сінгапурської, пітерської філармоній.
- У жодному Вашому релізі не вказано, що Ви граєте з українськими оркестрами...
- А що писати? Що я граю на сцені Харківського оперного театру? Європейці це не зрозуміють. Мені як харків'янину прикро, що в моєму рідному місті немає концертної зали. Один мій знайомий у своєму готелі в австрійських Альпах зробив концертний зал за 40 мільйонів євро. І це не поодинокий випадок. У Європі побудували один зал, не сподобалося - будують новий. Це було б чудово, якби і в Дніпропетровську, і в інших містах України з'явилися сучасні зали, де було б прораховано звучання інструментів і так далі.
- Але зараз у країні йде війна, і, напевно, не до цього ...
- Проте ж нові ресторани відкриваються! Мені здається, просто повинно змінитися в Україні ставлення до музики й музиканта. Поки що нас сприймають на рівні ресторану: "Гей, скрипалю, зіграй що-небудь!" На Заході ж бути музикантом престижно, а ходити на класичні концерти модно.
ПАТРИОТИЗМ ПО-СОКОЛОВСЬКИ
На питання, чи не думав Валерій про те, аби повернутися на батьківщину, він згадує, як після кількох років навчання у Європі приїхав до Харкова і швидко зрозумів, що вже не орієнтується в українському музичному середовищі: "Як тут робити кар'єру, невідомо".
У Європі, каже Соколов, все рухається набагато швидше, аніж в Україні: "Тут мені, наприклад, після одного концерту в провінційному місті сказали, що Баха треба грати в іншому темпі. Але вони не розуміють, що їхній темп застарів, музичний світ пішов далеко вперед, що, коли я у Європі зіграю Баха в радянському темпі, мене там засміють".
На Заході інший темп не тільки виконання творів Йоганна Себастьяна, а й роботи музикантів, каже Валерій. "Один мій знайомий віолончеліст, котрий вже і так знаменитий, виїжджає на концерти щодня. Можете собі уявити це навантаження! Через це, звісно, часто трапляються скасування. Читаю: "Скасування концерту" і розумію - у музиканта трапився перебір. Але інакше не можна, інакше про тебе забудуть" .
Продовжуючи мешкати, вчитися і працювати переважно в Європі, Валерій Соколов залишається громадянином України.
- Я тут досить часто граю, причому безкоштовно, як сьогодні, тому що говорити про гонорари тут смішно. Даю майстер-класи. Два роки проводив у Харкові Міжнародний фестиваль камерної музики, привозив іменитих музикантів - хотів підвищити виконавську культуру в рідному місті. Я був би не проти взяти участь у цікавому проекті класичної музики в Україні або попрацювати художнім керівником якого-небудь камерного оркестру, але за умов, щоб я і грав. Я навіть запропонував такі свої послуги одному іменитому українському колективу. Але поки не кличуть (посміхається).
На думку Соколова, він робить чимало зусиль для розвитку скрипкової музики в Україні, за власною ініціативою і на ентузіазмі, на знак вдячності землі, на якій народився й отримав перші уроки. "Утім хотілося б, аби це було потрібно не тільки мені, щоб це хтось підтримував", - говорить скрипаль .
****
Валерій Соколов народився 1986 року в Харкові. Навчався у Харківській спеціальній музичній школі. 1999 року, завдяки вдалому виступу на юнацькому міжнародному конкурсі скрипалів імені Пабло Сарасате в Памплоні, отримав грант Фонду В. Співакова на продовження навчання у лондонській Школі скрипалів Ієгуді Менухіна. По закінченню школи Соколова прийняли до лондонського Королівського коледжу музики. 2011 року закінчив аспірантуру Франкфуртської Вищої школи музики і театру/Кронбергской академії. Нині - аспірант Віденської консерваторії (джерело - www.valeriy-sokolov.com).
Автор: Наталія Рекуненко
Фото: Володимир Таразевич
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Дніпропетровської обласної філармонії
Виконавці: Валерій Соколов
Диригенти: Наталія Пономарчук
Концертна організація: Дніпропетровська обласна філармонія
Концертний зал: Велика концертна зала Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки
|