«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
8 травня 2019, середа
Поширити у Facebook

Композитор Михайло Швед нині у Львівській опері — заступник генерального директора — художнього керівника з міжнародних зв’язків та творчих питань. Він поділився деталями підготовки вистави:


— Проект був надзвичайно складний, оскільки він міжнародний: режисер — німець, сценограф — австрієць, диригент-постановник і музиканти — українські. Ми стикнулися з багатьма проблемами, пов’язаними з вагнерівскими голосами. Це окрема специфіка підготовки: у непідготовленого співака дуже швидко сідають зв’язки, аж до тимчасової втрати голосу. Серед відібраних артистів були наші львівські, які відповідають необхідним вимогам, також ми запрошували артистів із Дніпра і Києва, а одним із виконавців головної партії став тайванець, який проживає в Австрії.

Лоенгрін був багато в чому несподіваний для нас самих із точки зору режисури і сценографії, але ми і мали це на меті, адже поставили перед собою завдання зробити постановку, цікаву одразу в кількох аспектах. Якщо ми візьмемо музичний аспект, то постановники намагалися максимально дотримуватись вагнерівської традиції. Партитура виконується за Вагнером без жодних купюр, і, до речі, це був певний виклик для львівського глядача, оскільки для нього не дуже звично, коли чистої музики — три з половиною години, а з антрактами — усі чотири.

З іншого боку, режисерське вирішення притаманне для європейського театру. Такого театру, де домінує режисер і вирішує постановку в такому, дещо постмодерному, напрямі. В Україні такого плану постановок фактично ще не було, і ми усвідомлювали, що дискусій не уникнути, хтось буде сприймати, хтось — ні. Але це спроба продемонструвати вітчизняному глядачеві, що таке сучасний театр, включивши в репертуар виставу, суголосну загально­світовим тенденціям.

Ще один аспект — сценографічний, і він також реалізовувався надзвичайно непросто. Будувались конструкції, які зовсім не пристосовані для нашої сцени в технічному плані. Доводилось шукати складні рішення для досягнення сценографічних задач. Скажімо, ті переміщення, які відбуваються на сцені під час вистави, надзвичайно складні для монтувальників з точки зору фізичних зусиль: коли 28 ліжок мають з’явитися на сцені за якихось десять хвилин — і все це робиться фактично через два маленькі входи. Втім, усі служби виконали поставлені задачі. І зараз ми розуміємо, що це був дуже важливий іспит — на те, чи стане театр на сходинку вище, ніж був учора. Зосередженість і працездатність всіх без винятку працівників дозволили досягнути результату.


Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Україна молода



Інші:

Музика без бар'єрів: у Запорізькій обласній філармонії дбають про доступність для всіх
ЗОРЯНА КУШПЛЕР: про смерть опери, культурне самозванство та надлюдські здібності Пласідо Домінго
«Я живу й працюю в Україні, бо це мій творчий дім», — Раду Поклітару
Сергій Леонтьєв: «Створювати красу навіть у темні часи»
«З дитинства не уявляв себе в іншій професії — тільки у музиці»
"Твори сучасних українських композиторів дуже резонують із сьогоденням" — Юлія Ткач
У новий сезон з новим керівником: що чекає на глядачів Сумського театру ім. Щепкіна
«Філармонія має бути привабливою та популярною, щоб сюди хотілося повертатися»
«Після нашої Перемоги ми отримаємо великий шанс на відродження нашої культури»
Танцівник-розвідник. Як балет допоміг вижити у Серебрянському лісі?
«Уявіть собі своє життя без музики. Можете? Ото ж бо!»
Саша Андрусик, агенція "Ухо": "Сьогодні ми живемо серед розмов, що обірвалися"
Володимир Козлов – зірка «Схід-Опери»
Від Братів Гадюкіних до Ллойда Вебера
Режисерка Оксана Дмітрієва: «У Європі дуже мало українського продукту, нам треба вигризати цю територію»
«Люди втомилися від знецінення. Їм потрібне світло в кінці тунелю»
Юрій Федоряка, директор Черкаської обласної філармонії
У чому суперсила українського фольклору? Ганна Гриніва в інтерв'ю із Захаром Давиденком
Оперна співачка Монастирська: Європейцям набридла війна в Україні, їм усе одно, чи віддамо ми Крим
Роман Григорів: «Я граю на груді металу, але мистецтво — перемагає»
"Білоус забрав із театру 23 вистави"
«Зараз у нас є одна мотивація на всіх – робити все для того, аби допомагати ЗСУ»
Директор Метрополітан-опера Пітер Ґелб : ”Я не хочу мати культурні зв’язки з убивцями. Тому я повністю припинив таку співпрацю”
Тарас Бережанський – зірка опери й захисник неба від дронів
Раду Поклітару: Собаку хореографією не мучу
Оксана Дика святкує день народження
Львівський органний зал - місце, де живе музика
Людмила Монастирська: у часі, просторі, звучанні
Микола Точицький: «Культура — це питання безпеки. І не лише України»
Олександра Тарновська: Я вдячна, що маю можливість бути в професії
Від 86 виконавців до 17, як змінилася хорова капела «Орея»
Володимир Шейко, гендиректор Українського інституту - інтерв'ю
Поєднав сцену і зброю: оперний співак захищає небо Києва від шахедів
Магія скрипкового зізнання
Концерт "PrimaVera" в Одесі: запрошення на новий формат класичної музики (відео)
Війна викликала величезний інтерес у світі до української музики
«Із першого дня великої війни починаємо вистави з Гімну України»
"Опера Орфа — чоловічий світ, як і світ театру в Україні": Тамара Трунова про прем'єри та провокації для акторів
«Кожен точно почує щось своє»
Іван Небесний: Важливо створити якісний конкурентоздатний на світовому ринку продукт
      © 2008-2025 Music-review Ukraine