“Людкевич. Спадщина” | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
“Людкевич. Спадщина”
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Сивохіп Володимир
Фроляк Богдана
“Людкевич. Спадщина”
Так називається проєкт, який презентують 15 жовтня у Львівській філармонії
6 жовтня 2023, п'ятниця
Поширити у Facebook

Знані та маловідомі симфонічні твори Станіслава Людкевича, окремі з яких отримають своє перше цілісне виконання!

Концерт-презентація проєкту «Людкевич. Спадщина» має за мету оцифрування, новітнє видання та популяризацію творчості корифея української музики Станіслава Людкевича (1879-1979), й реалізується Меморіальним музеєм композитора за підтримки Українського культурного фонду.

На концерті у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою дириґента Володимира Сивохіпа, який особисто сприяв виданню творів та долучився як науковий консультант проєкту, прозвучить симфонічна музика пізнього періоду творчості митця.

Симфонієту та чотири симфонічні поеми – «Пісня юнаків», «Наше море», «Наші гори» («Голоси Карпат»), «Танець кістяків» – композитор створив переважно після становлення радянського окупаційного режиму.

Як говорив сам Людкевич: «не міг я якось навчитися творити на наказ всякі хвальні гимни про „радісне“ життя». Тож зростаючий інтерес композитора до симфонічного жанру в радянські роки пояснювався намаганням композитора уникнути творів на диктовану владою тематику.

Виконувані твори щонайбільше потребують перегляду оцінки і нового прочитання музикантами та слухачами, адже за шаблонними накинутими присвятами, композитор філігранно закодував україноцентричний зміст.

ВИКОНАВЦІ:
 Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії
 Володимир Сивохіп, дириґент


ПРОГРАМА:
Станіслав Людкевич (1879-1979)
 Симфонієта у чотирьох частинах (1940-1942)
 Симфонічні поеми:
«Пісня юнаків» (1945-1946)
«Наше море» (1954-1955)
«Наші гори» («Голоси Карпат», 1963)
«Танець кістяків» (1972)

Музична редакторка проєкту – Богдана Фроляк

Модераторка – Марта Кузій 

ОРГАНИЗАТОРИ: 
Львівська національна філармоніяМеморіальний музей Станіслава Людкевича і Lviv National Philharmonic Orchestra

Довідка Music-Review Ukraine

Станіслав Пилипович Людкевич - видатний український композитор, диригент, музикознавець, фольклорист, педагог та суспільний діяч, один з найбільш вагомих діячів Західної України початку ХХ ст.

Йому судилося прожити цікаве та довге життя - композитор дожив до свого 100-річного ювілею, - сповнене плідною творчою діяльністю.Станіслав
Людкевич виступав своєрідним каталізатором духовного життя Галичини.

Він став першим музикантом-професіоналом на цих теренах, фундатором провідних музичних жанрів, насамперед симфонічного та інструментального. Творча спадщина композитора включає майже всі жанри, окрім балету.

Багаторічна праця митця була відзначена високими нагородами: 1964р. - лауреат Шевченківської державної премії за твори "Кавказ" та "Заповіт" на слова Т.Шевченка; 1969р. - народний артист Радянського Союзу; 1979р. - Герой Соціалістичної праці.

Станіслав Пилипович народився на Західній Україні - в місті Ярославі (нині входить до складу Польщі). Початкову освіту він отримає в місцевій гімназії і саме там розпочине співати та навіть спробує себе в ролі керівника хору. Ці роки позначені і першими композиторськими спробами. Вже в ранніх творах, а особливо в хорах "Гамалія" на слова Т.Шевченка (1894р.) і "Поклик до братів слов'ян" (1897р.) закладаються провідні погляди молодого композитора, які стануть творчим кредо майстра - творити національну музику. Неабиякий вплив в період формування митця справило листування з М.В.Лисенком, твори якого Людкевич дуже високо цінував, а його "Музику до Кобзаря" називав "конденсатом народної мелодики".

З 1897 по 1901 рр. Людкевич навчатиметься в Львівському університеті на факультеті української та класичної філології. У Львові він розширює культурні зв'язки, знайомиться з провідними діячами свогочасу. Відомо, що на вечорі присв'яченому 25-річчю творчої діяльності Івана Франка було вперше виконано хор "Вічний революціонер" на слова письменника.По завершенню навчання, випускник університету вчителює в гімназіях Львова та Перемишля (1901-1907р.).

Проте його громадська та творча діяльність набувають справжнього розмаху. Людкевич стає музичним редактором "Артистичного вісника" - першого українського мистецького журналу, на сторінках якого публікуватиме досить гострі статті і теоретичні розвідки.

Невдовзі композитора буде обрано членом Етнографічної Комісії Наукового Товариства ім. Т.Г.Шевченка. Головним завданням майстра на цій ниві стане розшифровка і редагування двох томів збірки "Галицько-українські народні пісні" (1906-1907), яку високо оцінили К.Квітка, В.Гнатюк та І.Франко.

Музичну освіту Людкевич здобуватиме самотужки. Першим викладачем музики стала мати - учениця Михайла Вербицького, яка зуміла передати свою обдарованість синові. Надалі Станіслав Пилипович самостійно вчитиметься, знайомлячись з партитурами класиків, теоретичними посібниками, творами, що звучали в Львові. Проте, відчуваючи потребу в професійній освіті, митець невдовзі вирушає до Відня, де протягом року (1907-1908) стажуватиметься під керівництвом Г.Адлера в австрійському Музично-історичному інституті, результатом чого стане докторська дисертація, присвячена питанням програмної музики. Одночасно він займатиметься приватно з композиції, музично-теоретичних предметів та диригування у О.Землінського, з поліфонії - у Г.Греденера.

Майже все життя композитора буде пов'язане зі Львовом та його найбільшим осередком духовного та культурного життя - Вищим Музичним Інститутом ім. М.Лисенка. Людкевич - один із його засновників і викладачів; з 1908-1914 р. - його директор; на протязі 1919-1939р. - викладач теоретичних курсів; а у 1939-1972р. - професор, завкафедрою теорії та композиції Львівської консерваторії (теперішньої Львівської музичної Академії). Окрім творчості Людкевич багато сил віддав редагуванню творів своїх попередників, виданню навчальних посібників.

Похований Людкевич у Львові на Личаківському кладовищі

Світогляд С.Людкевича формувався під впливом двох велетнів української літератури - Т.Шевченка та І.Франка. В прочитанні спадщини письменників з'явились його найкращі твори: симфонія-кантата "Кавказ", кантати "Заповіт" та "Наша дума, наша пісня", хори "Косар" (з оркестром) та "Ой вигострю товариша", солоспіви на слова Т.Шевченка та кантата "Наймит", хори "Вічний революціонер", "Конкістадори", симфонічні поеми "Каменярі", "Мойсей", "Не забудь юних днів" та ряд солоспівів на слова І.Франка

Протягом свого творчого життя Людкевичу вдавалося поєднувати композиторську діяльність та наукові дослідження. В своїх теоретичних, критичних працях він дуже часто висловлював і особисті переконання, які полягали у високій вимогливості до своєї творчості, справжньому професіоналізмі.

Окрім цього, митець постійно наголошував на розвитку музичної освіти народу. Саме тому, композитор проводить активну музично-просвітницьку діяльність в якості хорового диригента. Людкевич співпрацює з хоровим товариством "Боян", очолює хори "Бандурист" і "Сурма". Його однодумцями й помічниками стали відомі виконавці С.Крушельницька, О.Мишуга, М.Менцинський, діяльність яких була за межами України. За сприяння Людкевича ці майстри активно концертували на Батьківщині.

Поряд з цим, композитора цікавлять проблеми національного та загальнолюдського втілення в музиці. Погляди майстра на композиторську творчість вражають глобальністю мислення - твори мистецтва він вважає втіленням духовності народу, нації, до якої належить митець. Проте, плекаючи самобутність національного, він постійно акцентував на необхідності активної взаємодії із західноєвропейськими музичними системами.

В спадщині С.Людкевича переважають монументальні твори, присвячені героїко-патріотичній тематиці. власних творах композитор подав зразок яскраво індивідуального синтезу національних джерел і багатої палітри гармонічних та поліфонічних засобів західноєвропейських шкіл, насамперед німецько-австрійської та італійської.






Колективи: Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Диригенти: Володимир Сивохіп
Композитори:Богдана Фроляк
Концертна організація: Львівська національна філармонія



Інші:

Вітаємо Аллу Загайкевич!
Скрипалька Соломія Івахів презентує світові альбом “Українське Різдво”, виданий у США
Знайдений зв’язок між сприйняттям музики та вивченням мов
В Ужгороді відкрили мініскульптурку на честь всесвітньовідомого "Щедрика" і його автора Миколи Леонтовича
Музика з української пластичної вистави «Косачка» з'явилася на стримінгових платформах
Балетна трупа Одеської національної опери вирушила на гастролі до Греції
На Вінниччині до 145-річчя композитора презентували мистецький проект «Хорові асамблеї Миколи Леонтовича»
Вистава «Червона рута» серед претендентів на найвищу державну нагороду у гуманітарній сфері
Львівський хор “Гомін” презентує українське Різдво у Швеції!
Львівська національна опера запрошує на прем’єру оперети “Летюча миша” в оригінальній версії Йоганна Штрауса
В Києві пройшов І Всеукраїнський конкурс хорових диригентів імені Тимошенка
XXIV Міжнародний фестиваль Jazz bez запалює знову: історія тяглістю у понад два десятиліття
Мистецтво в деталях: відкриття виставки «Унікальна скульптура» від українського Класичного ювелірного Дому «Лобортас»
Національна капела бандуристів вирушила у благодійне турне країнами Європи: збиратимуть кошти задля підтримки митців у ЗСУ
"Месія" Генделя та конкурс вокалістів: Львівська філармонія відзначить 50-ліття Василя Сліпака
“Шафранова троянда”
Григорів випустив альбом "Irrenaissance"
Орган, німі кінострічки та імпровізація
“ЇЇ MOVA”: у Києві покажуть пластично-поетичний перформанс про внутрішню опору та формування нової культурної ідентичності
Різдвяно-новорічні події Львівського Органного залу
5 грудня ЮНЕСКО визнало українське кобзарство всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства!
Вистава “Котигорошко” для всієї сім'ї в Театрі на Лівому березі
8 грудня презентація книжки Юрія Чекана “Світ, котрий насправді є…" в Музичному салоні філармонії
Національний центр «Український Дім» презентує виставку «НАЇВ ВІЛЬНИЙ». 
Конкурс на здобуття премії імені М. В. Лисенка у 2025 році
VR-вистава "Книги Якова" у La Mama, Центрі Курбаса і ще 5 країнах одночасно
“Квіти від сну Recitativo-Fantasia”
Пол Веслі («Зоряний шлях», «Щоденники вампіра») зіграє головну роль та стане одним із продюсерів українського воєнного трилера «Невимовне»
Конкурс на здобуття премії імені Леся Курбаса у 2025 році
Фестиваль імені Анатолія Кос-Анатольського у Коломиї: традиція, що надихає покоління
Зігріємося... музикою
ГРУДЕНЬ в львівських музеях Крушельницької та Людкевича
1 грудня "Метаморфоза" від Київського камерного оркестру в пам'ять про оперного співака, скрипаля, актора, військовослужбовця ЗСУ Ігоря Воронки
Зустрічаймо найзагадковіший місяць року разом із Національною оперою України
Події грудня від Національного будинку музики
Оголосили твори, допущені до ІІ туру Шевченківської премії 2025
Музика прийдешнього Різдва у Львівській філармонії
Балет київських митців “Снігова королева” побачать французи
Грудень у Львівському органному залі: понад 50 концертів, що створять ваш святковий настрій
Пристрасті за Параджановим
      © 2008-2024 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
101003_205.jpg