Бурнонвіль очима Френка Андерсена | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Бурнонвіль очима Френка Андерсена
Бурнонвіль очима Френка Андерсена
2️1 травня, напередодні заходу «Крила дружби – Данія та Україна», на сцені Національної опери України відбудеться непересічна подія
20 травня 2025, вівторок
Поширити у Facebook

Цей захід буде особливо корисним для професіоналів балету, а також цікавим для обізнаних балетоманів: публічна лекція-практика, яку проведе відомий данський балетний танцівник і хореограф Френк Андерсен.

Він – відомий у світі знавець, хранитель і популяризатор спадщини Августа Бурнонвіля, видатного данського балетмейстера, хореографа, педагога, творця власної системи хореографічного навчання, засновника унікального данського балетного стилю, що отримав назву «школа Бурнонвіля». Саме Бурнонвіль, француз за походженням, приніс справжнє всесвітнє визнання данському балету.

Френк Андерсен двічі обіймав посаду художнього керівника Королівського данського балету, упродовж своєї кар’єри працював з провідними театрами світу – від Парижа до Токіо – зберігаючи автентичність і високу якість класичного танцю. Та, напевно, найважливіше, що перед тим він, ще будучи артистом балету, сам танцював у балетах Бурнонвіля. Тому й особливо цінне те, що він фахово і предметно розповість нашим глядачам про характерні ознаки стилю видатного майстра класичного танцю, його школи, в основі якої лежать, по-перше, французька танцювальна лексика, прищеплена Бурнонвілю з дитинства його педагогами Гарделем і Вестрісом, де грація і витонченість були зведені в культ танцю; по-друге, італійська танцювальна техніка, що бере свій початок від музичної культури Італії; по-третє, техніка епохи романтизму, яка була перероблена Августом Бурнонвілем і отримала внаслідок цього самобутню форму і новий зміст, який полягав у тому, що він робив балети не для аристократії, а для простого народу; вони не про королів, а про людей, про життя, про кохання. Бурнонвіль не зі звичайних людей робить танцівників, а з танцівників робить звичайних людей. Безпрецедентне у порівнянні з тим, як було заведено в балеті до Бурнонвіля, значення надавалося ним віртуозності чоловічого танцю, техніка якого зрештою підготувала академічний танець ХIХ століття. У чоловіків він розвинув стрибкову техніку, віртуозність і енергійність, увів характерні й національні танці, додав балетним персонажам мімічної виразності. У педагогічній методиці Бурнонвіля на відміну від багатьох інших шкіл техніка розглядалась саме як засіб виразності, а не самоціль.

Френк Андерсен – палкий прихильник українців у їхній боротьбі за свою ідентичність – розповів, що давно, ще два роки тому прагнув приїхати в Україну, аби підтримати мужній народ у його справедливому прагненні до незалежності. «Найважливішим питанням для мене було: за що ви боретесь? Ви боретесь за свободу! За своє мистецтво, за свою культуру, за можливість бути інтегрованими у цивілізований світ. Я відчуваю себе частиною цього, маленькою частиною, але ми повинні робити усі найменші кроки, аби життя продовжувалося. Я хотів приїхати, але мені щоразу казали «рано, небезпечно». І от в січні я сказав – «все, їду!» Моя мрія здійснилася. Про неї знав ваш художній керівник балету Нобухіро Терада, про це знав Олексій Ратманський, ваш, український танцівник, який був також і артистом Данського королівського балету, коли я очолював його».

Попри війну та постійні загрози, Френк Андерсен власною ініціативою погодився приїхати до Києва, аби поділитися своїми знаннями й майстерністю з артистами балету Національної опери України. Його рішення приїхати саме зараз – у складний час для всієї країни – є не просто актом доброї волі, а потужним жестом солідарності з українським народом, підтримки культури, яка продовжує жити, розвиватися та надихати навіть під звуки сирен.
Після знайомством з київською балетною трупою Френк Андерсен розпочав копітку роботу над втіленням хореографічної перлини – па-де-де з балету «Фестиваль квітів у Дженцано» Е. Хельстеда. Він привіз з собою костюми і взуття, які чітко відповідають стилю, який дбайливо зберігається з часів Бурнонвіля, надав канонічну музичну редакцію цього твору, котрий буде виконаний у концерті 22 травня.

21 травня у практичній частині лекції Френка Андерсена візьмуть участь провідні солісти балету Національної опери України Ілона Кравченко і Микита Сухоруков, які будуть за допомогою пластики ілюструвати тези лектора на прикладі фрагментів саме з балету «Фестиваль квітів у Дженцано».
Проєкт є не лише мистецькою подією, але й першим кроком до подальшої масштабної творчої співпраці та культурного діалогу між Україною та Данією в галузі класичного мистецтва. Реалізація цього проєкту стала можливою завдяки підтримці Посольства Королівства Данії в Україні.

















Автор: Лариса Тарасенко
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України



Інші:

Оголошено лавреатів ХХІ Конкурсу молодих акторів імені Івана Франка
У період з 23 по 31 травня в Києві проходитиме щорічний фестиваль сучасної класичної музики "Київські музичні прем’єри 2026"
У Чернівцях відбудеться обласне свято духової музики «Буковинська фанфара – 2026»
18 концертів і понад 6 мільйонів гривень для ЗСУ: хор "Гомін" завершив тур Північною Америкою
Перша вистава, яку театр представить у новому статусі
У Києві вперше презентують оперу "Матері Херсона" про викрадення росією українських дітей
Балет про Малевича та "Жізель": у Нацопері анонсували прем'єру
XVI Міжнародний фестиваль інструментальної музики "Сонячні кларнети 2026": 11-13 травня у Житомирі
Оперна студія НМАУ
Атака на Дніпро побила вікна в театрі опери та балету
Свій 90-річний ювілей відзначає Володимир Анатолійович Лукашев
Молоді актори на сцені
«ВІРТУОЗИ 45»
«Русалонька»
Заплануйте травень у музеях Крушельницької та Людкевича
Проєкт Crossing Oxus / «Пересікаючи Окс» представлять на Cannes Docs 2026
Харківська філармонія привітала з ювілеєм живу легенду Григорія Грумберга
"Незламні 2026": Ukrainian Freedom Orchestra проведе п'ятий міжнародний тур на підтримку України
У Дніпрі пенсіонерів навчають грі на музичних інструментах і вокалу
«Нерадянська» українська радянська музика. У Києві представлять книгу про життя композитора Бориса Лятошинського
Президент України Володимир Зеленський призначив гранти молодим діячам мистецтва
В Національній філармонії України триває міжнародний інклюзивний проєкт «Безбарʼєрні вікенди у філармонії: долаємо стереотипи»
У Запоріжжі відбувся відкритий конкурс юних піаністів Piano Time by C. Bechstein
Неповторний Микола Кондратюк! Пам’ятаємо!
Богдана Фроляк іменинниця!
У Львові 21 червня відбудеться "Свято музики", організатори планують зібрати кошти на дрони для ЗСУ
Національний стенд на Classical:NEXT 2026
Наталія Мацак залишила Нацоперу після скандалу з "Лебединим озером"
День памʼяті Євгена Лисика
Мінкульт проведе вибори ректора Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка у 2026 році
«Вільна Сцена» — маніфест нового покоління незалежного мистецтва
Згадуємо Алемдара Караманова
Світло і радість у музиці Іспанії та Латинської Америки
Бути жіночною під час війни – це мистецтво: історії херсонок
Перший в Україні: запорізький диригент став переможцем престижного конкурсу
ІІ Всеукраїнський конкурс камерно-інструментальних ансамблів імені Людмили Євгеніївни Цвірко
Травень в Національній філармонії України
“Гомін Центр” Львівського органного залу кличе в травні на концерти, лекції та музичні заняття
Травневі події у Національній опері України
Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
      © 2008-2026 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
1.jpg