|
|
П’ятий вечір сонат Бетховена
22 лютого 2015, неділя
Поширити у Facebook
 22 лютого, у Львівській обласній філармонії відбудеться п’ятий вечір із циклу «32 сонати Людвіга ван Бетховена» у виконанні заслуженої артистки України Етелли Чуприк.
На п’ятому вечорі сонат Бетховена Етелла Чуприк виконає чотири сонати.
За словами виконавиці, цей вечір виконання сонат виглядає у найсвітліших тонах.
«Дивовижно, якщо взяти програмні симфонії і програмні сонати Бетховена, і зрозуміти потужність композитора, то дивує скільки є добра у його музиці, але водночас велика боротьба із труднощами життя», – каже Етелла Чуприк.
Розповідаючи про сонати п’ятого вечора, Етелла Чуприк ділиться своїми відчуттями цієї музики:
«Шоста соната повністю перекликається із скрипковою весняною сонатою, з восьмою симфонією Бетховена. У ній багато елементів від письма Баха. Поліфонічний фінал сонати нагадує двоголосну інтенцію Баха.
В одинадцятій сонаті Бетховена є елементи гамерклавіру композитора. Чотири частини цієї сонати контрастні між собою, але, якщо говорити про цілу сонату, то слухаючи чи виконуючи її, постійно перебуваєш у світлі та радості, у такій радості, що, властиво, у Бетховена дуже рідко буває. Навіть, якщо взяти тільки сам фінал цієї сонати, то там є посилання слухачам добра, радості, благополуччя… І це дуже тішить, що одинадцята соната хоч і написана у Сі-бемоль мажорі, має багато спільного з гамерклавіром. Проте у клавірі говорить старший Бетховен, який страждає від життя, і передає людські переживання, а в одинадцятій сонаті є дуже багато світла. Друга частина цієї сонати, як італійська пісня. І що багатше звучить роль, то більше та пісня починає звучати, і відповідно необхідне володіння тим часом і засадами у роялі вокальних можливостей. Це колосальна робота і водночас велика радість. Слухачі, які слухатимуть сонату, відчують імпульси до життя та з радістю йтимуть по життю далі. Мелодизація сонати не надумана, а написана одним мазком, «просто», від початку до кінця.
Сонату № 19 соль-мінор, op. 49 № 1 ще називають дитячою сонатою, але це не є так. Хоч текст сонати є прозорим, її не можна назвати легкою сонатою, адже це розмова Бетховена. Тут є багато нюансів, які можуть розуміти тільки люди, які грають всі твори цього композитора. Я не можу сказати, що вивчаю цю сонату за менший час, ніж відомі виконавці. Завжди хочу розкодувати зміст твору. Соната № 19 є моєю улюбленою ще з дитинства.
Соната № 21 до-мінор, oр.53 з цілого циклу «32 сонат», як ранкова зоря, і що далі її слухаєш, чи виконуєш, то збільшується колірність, а потім йде вихор і нарешті появляється світло. Це найсвітліша соната. Це щось подібно, як тоді, коли у людині вже не бачиш рис обличчя, а лише її світло. Технічно вона дуже складна, необхідно весь час грати у світлі, передаючи нереальні звуки».
Аналізуючи попередні чотири вечори, які вже відбулися, Етелла Чуприк зазначає: «Я задоволена, як відбулися ці вечори. Дуже люблю Львівську обласну філармонію та слухачів. Тішить, що деякі слухачі щоразу приходять на ці вечори, і це свідчить про те, що вони пам’ятають, що у Львівській обласній філармонії виконуються 32 сонати Бетховена. На концертах панує добра аура, а також всі концерти записує студія звукозапису, тобто ця музична подія залишиться в історії».
Про сонати Людвіга ван Бетховена Етелла Чуприк розповідає, що як музикант вона належить до найщасливіших людей у світі, бо жити з музикою Баха, а тоді з музикою Бетховена – це колосальна радість та поштовх до життя, це неперевершена сила. А граю ці сонати, бо прагну і маю надію, що небо розвидниться і Бог нам створить життя, на яке ми заслуговуємо, і це можуть робити тільки митці».
Попереду у виконавиці ще вечори із циклу «32 сонати Людвіга ван Бетховена» у березні, квітні, травні та в червні. Запрошуємо осягнути прекрасні музичні моменти наступних концертних програм.
Виконавець (артист): Етелла Чуприк
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
|