| Огляд |
|
|
|
|
Герої Гюго ожили в балеті
30 січня Loft Stage «Харків Опера» стала місцем, де ожила трагедія зі знаменитого роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері»
Сьогодні
Поширити у Facebook
Мовою хореографії артисти балету розповіли глядачам історію кохання, що від самого початку приречене на загибель.
Артисти балету розповіли глядачам історію кохання, що від самого початку приречене на загибель.
Присутні з перших же хвилин занурилися в атмосферу напруженого очікування та глибоких переживань. Виконавці вели публіку крізь драматичні повороти долі, змушуючи проживати разом із героями їхній біль, надії та фатальні помилки. Музика й пластика спліталися в єдине ціле, огортаючи емоційною хвилею.
У світлі софітів поставав середньовічний Париж — місто, де над людськими долями незмінно височів Нотр-Дам, мов німий свідок і суворий суддя.
У центрі вистави — чотири постаті, пов’язані однією руйнівною силою. Есмеральда — вільна та сповнена жаги до життя, але приречена; Квазімодо — самотній і відданий у своїй любові; Клод Фролло — розірваний між вірою та забороненим почуттям; Феб де Шатопер — юнак, який не здатен зробити остаточний вибір. Для кожного з них кохання стає не спасінням, а випробуванням, що веде до катастрофи.
Музика Цезаря Пуні, прозора й емоційно насичена, стала рушієм хореографічної драматургії, надаючи сценам внутрішнього напруження та чіткого ритму.
Заслужена артистка України Антоніна Радієвська створила образ Есмеральди ніжний і світлий, але водночас сповнений гідності та внутрішньої сили.
Квазімодо у виконанні Бориса Вендеревських вразив глибиною переживань: складний пластичний малюнок, надломлена душа й безмежна, жертовна любов.
Їхні дуети стали емоційним ядром вистави, а фінальне адажіо прозвучало як трагічний реквієм, змусивши залу затамувати подих.
Олексій Мірошниченко тонко передав внутрішню невпевненість і роздвоєність Феба де Шатопера, героя, який вагається між почуттям і обов’язком.
Богдан Тетерін переконливо втілив драматичний образ Клода Фролло — темного, одержимого пристрастю персонажа, що невпинно веде себе до загибелі.
Пронизливою та глибоко трагічною постала Гудула у виконанні Олени Шлягіної, додавши виставі ще одного сильного емоційного виміру.
Яскравості та динаміки до сценічної картини додавали артисти балету, допоміжного складу, а також симфонічний оркестр Харків Опера, який підтримував драматургію вистави, перетворюючи музику на рівноправного героя сцени. За диригентським пультом цього вечора був Юрій Дяченко.
Концертна організація: Харків Опера
Концертний зал: Loft Stage «Харків Опера»
|