Українці повернули "Аїду" в Африку | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Українці повернули
Линів Оксана
Українці повернули "Аїду" в Африку
Світ почав відзначати 150-річчя шедевра Джузеппе Верді — опери "Аїда"
2 листопада 2019, субота
Поширити у Facebook
Джерело: dt.ua

Єгипет як країна, що має прямий стосунок не тільки до її сюжету, а й до появи самого твору, — дав старт низці цих знакових подій прем'єрними виставами "Аїди" open air біля підніжжя храму фараонки Хатшепсут, що відбулися 26 і 28 жовтня за участі 150-ти музикантів з України на чолі з диригенткою-постановницею Оксаною Линів.

150 років тому єгипетський хедив Ісмаїл Паша замовив Джузеппе Верді оперу на відкриття Хедивського оперного театру. Тріумфальна прем'єра відбулася в Каїрі 1871 року. Відтоді "Аїда" вважається візитівкою Єгипту. Автором лібрето став французький єгиптолог Огюст Маріетт, який у середині XIX століття отримав від єгипетської влади монополію на археологічні дослідження в країні. Засновник і перший керівник Єгипетського музею в Каїрі взяв за основу легенду, яку розшифрував зі стародавнього папірусу. Це був час тривалої боротьби Єгипту проти Ефіопії. Незважаючи на, здавалося б, історичну основу, на перший план в опері виходить особиста драма, класичний любовний трикутник із шаленими ревнощами, які засліплюють і руйнують життя головних героїв.



"Аїда" — дуже жіноча опера. У проєкті "Опера "Аїда" в Луксорі", в якій узяли участьсимфонічний оркестр "INSO-Львів" і капела "ДУМКА", творча роль жінки виявилася головним складником успіху. 

Постановку "Аїди" в Дейр-ель-Бахрі — місті Мертвих, у віддаленій західній частині Фів, — здійснила диригентка Оксана Линів, а все менеджерське і дуже непросте керування в ментально іншій країні (з діяметрально протилежним підходом до створення масштабного мистецького продукту) взяла на себе голова правління оркестру "INSO-Львів" Іоланта Пришляк. 

Знакове місце також позначилося на долі цього проєкту, адже ім'я Хатшепсут дослівно означає "найшанованіша з усіх жінок". І Линів на сьогодні, безперечно, найвідоміша українська жінка-диригентка в світі. Саме на бездоганному музичному втіленні опери в місті з тисячолітньою історією серед єгипетських гір і пустелі вона й зробила головний акцент.



Звісно, без чоловіків теж не обійшлося. Формально режисером постановником зазначено Міхаеля Штурма з Німеччини, який у нас відомий як постановник львівського "Лоенгріна" Р.Вагнера. Проте фактично оперу поставив за кілька днів (важкі єгипетські реалії) український оперний співак і режисер Андрій Маслаков. Він віртуозно перетворив складні обставини на виграшні моменти постановки. Це вищий клас режисури. Вийшла мінімалістська, абсолютно сучасна вистава, де головними героями стали музика й природні декорації — легендарний храм Хатшепсут, абсолютно самодостатній і магічний. Хору національної капели "ДУМКА", який цього року святкує своє сторіччя, Маслаков відвів яскраву сценічну роль: він не був статичним коментатором подій — він став основою дієвої функціональності постановки з приголомшливою фінальною мізансценою: Аїда і Радамес прощаються з життям у підземному склепі храму бога Ра, а хор своїми тілами повільно стискається навколо героїв і ніби замуровує їх. У повітрі розчиняються останні звуки музики, з храму Хатшепсут у небо лине промінь, що відкриває закоханим браму в небо…

Солістами на постановку було запрошено співаків з різних країн світу: Аїду співала сопрано Сае-Куїнг Рім з Кореї, тенор Джеймс Лі з Німеччини виконав партію Радамеса, мецо-сопрано з Чехії Еліску Веіссову запросили на роль Амнеріс, партію батька Аїди, короля Ефіопії Амонасро, виконав баритон Луїс Кансіно з Іспанії, Верховного жерця — бас Петер Найдьонов з Болгарії, Царя Єгипту — бас Каролі Семереді з Угорщини. Під загрозою зриву опинилася роль Жриці, та іноземну виконавицю терміново замінили на українську співачку з "ДУМКИ". Олена Нагорна за кілька днів вивчила партію і виконала її бездоганно, зірвавши бурхливі оплески публіки на прем'єрі. Це промовистий епізод, що свідчить про високий професіоналізм, талант і міру відповідальності наших музикантів.



В "Аїді" Верді повертається до "екзотичної" опери, частково наміченої ним у "Набукко", "Корсарі", "Ломбардцях". Тому музичні барви для партитури композитор добирає як імпресіоніст — його італійський мелодизм чудово поєднується тут з наскрізним драматургічним розвитком, яскравим колоритом оркестру. Основний конфлікт драми, що розгортається перед нашими очима, — чітко прочитується в музиці опери. Всі її нюанси — драматичні й драматургічні зіткнення, розгорнуті мелодичні характеристики героїв з багатою гамою почуттів, марші, гімни, танці, хори, великі дуетні й сольні сцени з перепадами настроїв і темпів, просвітленість, повітряність і пластичність мелодії на контрасті з бурхливою, гнівною, героїчною чи урочистою музикою — у виконанні симфонічного оркестру "INSO-Львів" під орудою Оксани Линів прозвучали ясно й прозоро. 

Вона, як класна й вольова диригентка чоловічого складу витягнула назовні великий потенціял оркестру, дала йому проявити себе злагодженим потужним ансамблем, здатним працювати на 200 відсотків і в пустелі, і в несприятливих підготовчих умовах (низка технічних траблів від єгипетської сторони), і просто неба, що передбачає підсилення інструментів і звуку мікрофонами, коли неможливо одному музикантові заховатися в загальній звуковій масі оркестру.



І ще одна важлива, тепер уже історична деталь: як відомо, 1997 року в Луксорі сталася страшна трагедія — в результаті терористичного акту біля підніжжя храму загинули 62 туристи. Відтоді масштабних культурних заходів тут не проводилося. Відродити традицію запропонував Яссер Мустафа Шабан, який вижив того страшного дня 22 роки тому. І мали цю честь перед трьома тисячами глядачів зі всього світу саме українські музиканти.


Автор: Ольга Стельмашевска
Фото: Олександр Шамов
Диригент: Оксана Линів
Джерело: dt.ua



Інші:

Березовський, Моцарт, Майборода, Хілобокова
"Музика, що об'єднує: в Одесі відбувся яскравий святковий концерт до Дня Європи
В Коломийській філармонії імені Олександра Козаренка відбувся великий святковий концерт “4 роки: до нових вершин”
У Кропивницькому відбулося музичне травневе свято 
«Спочатку музика, а потім слова»
Враження про постановки «Сувій» і «Точка травми»
Музичний салон «Харків Опера» перетворився на музичну мапу світу, де замість кордонів — мелодії, а замість відстаней — голоси
Хіти Франца Легара
У місті Миколаєві відбулося яскраве завершення фестивалю "Золота струна"
У Великій залі Одеської філармонії музичний травень розпочався вечором фортепіанної музики
Браво, митцям «Єлисавет-ретро»!
«Inside the Music» та «Bolero I.R.»
Тетяна Бережна відвідала відкриття KharkivMusicFest-2026 у Харкові
“В тобі, о пісне чарівна, душі людської таїна…”
“Весняні барви” ансамблю “Сіверських клейнодів”
«Перлини оперети»
Як народжується новинка у репертуарі «Харків Опера»?
Про крихкість життя і силу почуття
Музичне рандеву
«Україна. Любов»
Уперше в Чернівцях відбувся конкурс юних піаністів і органістів «SOUNDS OF BACH 2026»
Шедеври трьох століть
Біжи, Альберіху, біжи!
Концерт «Воскресіння Христове — символ перемоги життя!»
Золото замість серця: Олексій Вертинський перетворив «Скупого» Мольєра на маніфест відвертого цинізму
Найстрашніші драми відбуваються не на сцені, а в людських серцях
Прем’єра «Марусі Чурай»: історія кохання і війни ожила на сцені Франківського драмтеатру
«Ave Maria»
«В ритмах Одеси»
Спадкоємці Петра Столярського
“Крила весняних надій”
Зранку у «Схід Опера» – казка, а у вечорі лунала кантата «Carmina Burana»
«О музико! У душу увійди…»
«Бал-маскарад» тріумфально повернувся на сцену Львівської опери
«Будапешт. Гуляш історій»
Прем’єра, яка об’єднала запорожців
Заспіваймо веснянки разом: Музей Соломії Крушельницької кличе на веснянкове дійство
Тиждень у Хмельницькій обласній філармонії видався багатим на яскраві та неординарні зустрічі
Концерт від незламних українських митців
«Оперна усмішка (Opera Smile)»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
55.jpg