| 
| Огляд |   |   |  
|  |   |   |  | У херсонському укритті відбулась прем’єра моновистави 4 листопада 2024, понеділок
 Поширити у Facebook
 
 У Херсоні відбулась премʼєра вистави за пʼєсою Ольги Анненко «Ця бісова гірка правда». В основі сюжету – сповідь батька-одинака Георгія. Він має проблему – потонув у брехні по самі вуха.
 
 Бажаючи звільнитися з цього болота брехні, він записує відео-звернення, у якому розповідає свою непросту історію: від перших спогадів дитинства, до білих журавликів, які майструє з паперу його дочка Вікторія. Георгій сподівається, що під час цієї щирої розповіді йому вдасться знайти вихід із складної ситуації і він зупинить наближення особистого Апокаліпсису та руйнування довіри дочки до себе.
 
 Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк. Художниця-постановниця – Ольга Ольшанська. Музичне оформлення – Валерія Мавріді-Михайловська. Звукорежисер – Володимир Кислий. Художник по світлу – Олексій Коркішко. Відеооформлення – Дмитро Галютдінов. Помічниця режисера – Світлана Іздебська.
 
 У ролі Георгія – заслужений артист України Сергій Михайловський. Це вже третя моновистава за його участю. Перші дві – «Get happy» та «Юда», які також зрежисерував Сергій Павлюк.
 
 «Кожен актор існує на сцені в обставинах, які пропонує режисер або автор п'єси. В «Get happy» це були такі приємні запропоновані обставини. «Юда» – це такий біблійний матеріал, хоча там було своє бачення і у режисера, і в Лесі Українки. Там я переживаю зраду, виправдовую себе. Ну, звісно, що в «Get happy» я вчився грати на трубі, а в «Юді» – працювати на гончарному станку.
 
 Запропоновані обставини, які є в п'єсі «Ця бісова гірка правда», трагічні, важкі. Сергій Павлюк сказав, що не треба нічого грати, варто бути самим собою, просто «натягнути їх на себе», а проживати таке, ясна річ, не хочеться. І от, не дивлячись на весь свій досвід, 26 років роботи в театрі, мені довелося вчитися існувати в таких обставинах. Були у мене ролі, де, звісно, і трагічно все закінчилося, «Ромео і Джульєтта», «Лісова пісня», але там були образи, образи привнесені кимось іншим, а тут довелося все вигадувати самому», – розповів Сергій Михайловський.
 
 Це третя моновистава, яку створили два Сергія.
 
 
 
  
 
  
 
  
 
  
 
 
 
 
 |