|
|
«Брати» - про родину, кохання і кров
Прем'єра вистави за мотивами сценарію культового фільму італійського режисера Лукіно Вісконті "Рокко та його брати" відбулася у Національному театрі ім. Лесі Українки
30 березня 2025, неділя
Поширити у Facebook
Події вистави «Брати» переносять глядачів у середину XX століття.
До Мілану, в пошуках кращого життя, з провінціальної Луканії до свого старшого сина Вінченцо переїхала Розарія - мати ще з чотирма дорослими синами.
У центрі сюжету — складні стосунки між братами та їхня боротьба за місце у великому місті.
Але у своїх спогадах члени родини, час від часу, повертаються до місця, де вони народилися і росли…
-Це історія про родину, тісні сімейні зв'язки. А такі історії завжди актуальні в якому часі ми б не жили. Я звернувся до цієї історії, бо мене чіпляють такі психологічні сюжети, як сім’я, братські відносини, братська любов. Ця історія відгукнулася в моєму серці, й виникла ідея поставити виставу за мотивами легендарної кінострічки «Рокко та його брати» Вісконті. Я вважаю, що такі психологічні сюжети завжди будуть на часі й тут навіть не залежить від соціальних, політичних чи якихось військових подій, які нині відбуваються в нашій країні. Цей матеріал захопив, а потім відгукнувся в моєму серці, й в результаті виникла наша вистава «Брати», - розповів режисер-постановник Олександр КОБЗАР. - Хоча підготовка вистави була непростою. Треба було адаптувати кіносценарій: багато сцен і ліній, які були у Вісконті нам довелося прибрати, а деякими колізіями ми постаралися загострити сюжет. Кіно - це завжди масштабно, там можна по-різному зняти, а в театрі треба було на одній сцені знайти правильний простір, щоб монтажно швидко перемикатися з однієї сцени на іншу…
Складність постановки складали й «сцени боїв» - нелегальних боксерських поєдинків, без яких неможливо було передати атмосферу цієї історії.
Я радий, що в нашій виставі зібралась дуже гарна творча команда – всі актори з Театру імені Лесі Українки. Вистава народилася у стислі терміни - за три місяці, а репетиції відбувалися у дружній атмосфері, й це додавало драйву під час роботи» …
У постановці грають (по черзі) кілька складів виконавців: чоловіків - акторів. Режисер довірив роль наймолодшого брата – Луку зіграти не хлопчику з театральної студії, а відомій актрисі Ользі Гришиній. До речі, її важко пізнати в цьому персонажі. За словами Олександра Кобзаря, для нього «важливою була не стать людини, а те, як Гришина може переконливо передати на сцені цей образ підклітка, на очах якого відбуваються драматичні події. Всі герої – яскраві й всі вони особистості, у кожного свій життєвий шлях і доля»…
Оригінальну музику до вистави написав Олександр Кохановський, додавши до постановки кілька фрагментів з хітів італійської естради.
За сюжетом вистави п’ять братів росли гуртом, були найкращими друзями у своєму селі на півдні Італії, але волею долі й маминим рішенням приїжджають до Мілану.
Старший – Вінченцо раніше за всіх адаптується до великого міста, має роботу і навіть знаходить кохання – симпатичну дівчину Джинетту, а четверо братів разом з мамою дуже непросто адаптуються на новому місці. Хоча існує думка, що великі міста змінюють людей, але не всіх і не завжди...
П’ять найрідніших хлопців, але таких різних характерів, які мають життєві принципи та цінності… Конфлікт між Сімоне і Рокко це не лише про їхні відчуття до спокусливої Наді (для одного - повії, а для іншого - коханої, пропри її фатальні вчинки). Це історія про різні погляди на життя, способи мислення, світогляди, а ще такі філософські величини, як зло і добро.
Вистава про пошуки компромісу, аби знайти вихід у патовій ситуації. Це шквал любові (пристрасної, невзаємної, братерської) та болю - фізичного та душевного, який накриває, немов цунамі, героїв вистави.
Це історія про крихкість міцних родинних стосунків, випробовування почуттями, й кохання, що окроплене кров’ю…
ПОСТАНОВНИКИ:
Режисер-постановник – Олександр Кобзар
Сценографія та костюми – Сашко Білозуб
Композитор – Олександр Кохановський
Пластичне рішення – Ольга Голдис
Звукорежисерське рішення – Алла Муравська
Художник зі світла – Ігор Головачов
Помічниці режисера – Ольга Власова, Єлизавета Посполітак
Суфлерка – Лілія Пась
Розробка макета – Андрій Фішер
Переклад з італійської Олени Славінської
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
Вінченцо – Олексій Поліщук
Сімоне – Кирило Парастаєв
Рокко – Павло Текучев
Чіро – Захар Кермощук
Лука – Ольга Гришина
Розарія – Олена Стефанська
Джинетта – Наталія Шевченко
Надя – Анастасія Митражик
Моріні – Віталій Овчаров
Белла – Ірина Новак
Батіста – Петро Сова
Інший – Михайло Ганєв
Друзі Сімоне –Оскар Костюченко, Нікіта Снісаренко, Анастасія Шестопал.
Наступні покази вистави «Брати» відбудуться 16 і 17 квітня.
Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Ірина Сомова
Діяч мистецтв: Тетяна Поліщук
|