|
|
«Комахи», або Фантасмагоричний сон ентомолога
Сьогодні
Поширити у Facebook
Джерело: Журнал "Музика"
У Національній опереті відбулася світова премʼєра мюзиклу, створеного за мотивами культової п’єси братів Чапеків «Із життя комах» у постановці режисерки Оксани Тараненко на музику Івана Небесного (автор лібрето – Микола Бровченко)
Цей фантасмагоричний мюзикл – про вибір між людяністю й спокусою втратити себе. У центрі сюжету – поет-ентомолог Фелікс, який потрапляє до химерного світу комах, де успіх, гроші та влада мають надто високу ціну…
Масштабний проєкт об’єднав талановиту творчу команду, яка переосмислила культову п’єсу братів Чапеків. Мюзикл вийшов оригінальним. То є амбітний і суто український продукт. Два роки тривала його реалізація (від ідеї, творчих пошуків і до прем’єри).
Перший показ пройшов з аншлагом і завершився бурхливими оваціями глядачів.
Вітаємо всіх, хто долучився до створення мюзиклу «Комахи»! З яскравою та успішною прем’єрою! Наступного разу виставу можна буде побачити 8 липня.
Як народжувалася постановка дізнавався інтернет-журнал «Музика».
Цікавий пошук: опера, рок-опера чи мюзикл?
– Прем’єра – це завжди виклик і свято, – підкреслює Богдан Струтинський, генеральний директор-художній керівник Національної оперети України. – Під час народження мюзиклу «Комахи» багато енергії вкладала вся творча команда. Цей проєкт – ексклюзив, який постав у стінах нашого театру. Дякую авторці ідеї Оксані Тараненко, бо спочатку в нас була задумка відтворити зовсім іншу історію, але саме завдяки цікавій концепції режисерки ми вирішили, що сюжет вистави вийде оригінальним.
Він навіяний відомою п’єсою братів Чапеків «Із життя комах». Доволі тригерним виявився пошук, коли ми визначалися з жанром майбутньої вистави: то буде опера чи рок-опера? Але музично все вказувало на мюзикл. Я впевнений, що наші «Комахи» знайдуть належне місце на сцені Національної оперети України.
Хочу подякувати пані Тараненко і тим, хто долучилися й дали цьому масштабному проєктові життя. Особливо підкреслю щільну співпрацю з нашими німецькими колегами й друзями: сценографкою Ольгою фон Валь та художником костюмів Карлом-Крістіаном Андерсеном, які не побоялися приїхати до Києва в складні часи, котрі переживає наша країна, і на власні очі побачити, як навіть під час повномасштабної війни Україна не лише бореться з російськими загарбниками, а завзято воює і на мистецькому фронті…
«Люди, прокиньтеся, навчіться нарешті відрізняти добро і зло!»
– У нас є головний герой: Фелікс – поет, ентомолог-невдаха. Історія фантасмагорична, яку написав поет-лібретист Микола Бровченко, надихнувшись п’єсою братів Чапеків, – розповіла режисерка Оксана Тараненко. – За сюжетом ця історія – сновидіння Фелікса, який потрапляє до світу комах… Від «ботана» він поступово виходить у лідери. Перед ним постає непростий вибір: можна стати суперкомахою, отримати гроші, владу чи, попри різні маніпуляції, усе ж залишитися людиною…
Після репетицій артисти (солісти, хористи, танцівники), спілкуючись, цитували рядки з мюзиклу, часто наспівували мелодії, бо музика Івана Небесного дуже яскрава, образна, ефектна з цікавою тембральною лексикою.
Знаєте, перед початком роботи над «Комахами» я передивилася майже весь репертуар Національної оперети для того, аби зробити правильний кастинг і підібрати акторів на постановку. По ходу репетицій ми з Іваном і Миколою робили багато правок у майбутнє дійство, аби воно вийшло структурним, драматургічним, органічним, динамічним і з правильними акцентами.
«Реальність ефектів» побудували за нелюдською логікою. Коли комахи кажуть «живи і дай померти іншим», то йшлося про те, що світ належить комахам, а люди ньому випадкові й тому їх слід позбутися…
За нашим сюжетом головний герой Фелікс трансформується і переживає складні події: залишиться він людиною чи стане комахою? Не основний герой – резонер і безхатько Орест. Сутність цих персонажів – основна відмінність від того, про що писали брати Чапеки. У п’єсі чеських драматургів немає наскрізної дії, із набраних подій ми зробили динамічне фантасмагоричне дійство. Ця історія – про сновидіння, і глядачі поринуть у сон, а коли прокинуться, то, сподіваємося, зрозуміють, що ми всі зараз перебуваємо у жахливому «сні» людства… У цій виставі ми за допомогою метафоричних засобів закладаємо такі сенси: люди, прокиньтеся, навчіться нарешті відрізняти добро і зло!
«Закликаю глядачів: уважно слухайте тексти і музику – там, я впевнений, ви почуєте чимало цікавого!»
– У нас була активна командна робота, – зазначає поет-лібретист Микола Бровченко. – Я уважно перечитав п’єсу «Із життя комах» братів Чапеків і… вдячний класикам за мовчазну згоду, бо їхній твір поклав на полицю і став писати власий текст. У нас немає жодного слова з чапеківської п’єси, – ми представляємо оригінальний український контент. Просто надихнулися і створили свій сюжет про «комах», спробували показати на сцені «життя», яке зараз проходять люди. Чапеки написали це сто років тому…
Жорстокість, поставлена на потік, «розлюднення», машина мілітаризму, заробляння на крові, пропаганда, – на жаль, і через 100 років соціум продовжує проходити ці процеси. Ми заклали свій меседж у виставу. Він кардинально відрізняється від того, що писали брати Йозеф і Карел Чапеки.
Додали до сюжету некомпетентних політиків, подвійні стандарти, лицемірство влади, біль і страх як способи управління натовпом, а головне – невміння бачити причинно-наслідкові звʼязки і розрізняти добро та зло. Це ніби вічні хвороби суспільства, але є надія, що воно, нехай і страшною ціною, просунеться в бік усвідомлення сенсу здійснюваних виборів…
Я вперше працював з унікальною командою митців Національної оперети, і це був дуже цікавий творчий досвід. Ми швидко знайшли спільну мову з композитором Іваном Небесним і режисеркою Оксаною Тараненко, а всі разом утворили команду однодумців. Закликаю глядачів: уважно слухайте тексти і музику, – там, я впевнений, ви почуєте чимало цікавого!
Наприклад, у нас є різні герої, навіть «Бліда міль» і зараз нікому не треба пояснювати про кого йдеться…
Ще одна лінія сюжету про те, що людство ведеться на ілюзіон, на промови, слова, на стендапи, який нині просто царюють у політиці, концертах – скрізь…Люди вірять на слово, а дії стали менш важливі.
Мюзикл «Комахи» – це український творчий продукт, який у майбутньому можна адаптувати й показати у світі. Ми свідомо відійшли від фольклорного висвітлення історії, робили сучасну виставу, відштовхуючись від європейських драматургів, спробувавши зробити щось своє. Наша думка про те як легко переступити межу. В «Комахах» через байдужість героїв відбуваються дуже трагічні речі, що переходять на сторону зла…
Головна ідея нашої історії – як усе-таки залишитися людиною, а комахи – яскравий образ. Ми не йшли за Кафкою чи Пелевіним, хоча це близько – трансформації, перевтілення героїв. Тема не нова… Ми простіше говоримо про важливе. Підсилили драматургію образу Фелікса та пропустили щаблі вниз, які герой проходить, коли все розпочинається. Спочатку легка брехня, потім – зрада, «кидалово» друзів, а згодом доходить до вбивства мільйонів… На цьому ми зупиняємось і кажемо: «стоп»! Бо «зло живиться мовчанням байдужих людей»…
«Були різні пошуки, як найкраще передати сюжет мовою музики»
– Спочатку було слово і від лібрето почалаяь робота над партитурою мюзиклу, – розповів композитор Іван Небесний. – Для кожної сцени народжувалася окрема мелодія. Були різні пошуки як найкраще транслювати сюжет мовою музики. Кожна сцена має передати контент, думки героїв і, власне, сенси, закладені у виставі. Важливо було активно відтворити фантасмагоричний хід подій, який зацікавить глядачів. Керівництво театру створило нам надзвичайно комфортні умови для співпраці.
Лібрето надавало можливість шукати музичні образи, щоб якнайкраще передати фантасмагоричний сюжет. Історія «Комах» мене захопила і дала імпульс для написання партитури. Є конкретна сцена, ідеї, а тому у виставі звучать не лише класичні інструменти, а й задіяно шумові ефекти, «вуличний оркестр», обираються засоби фактури для різних складових оркестру. Коли є хороша змістова основа, то не потрібно ходити небесами, щось довго шукати й тицяти пальцем у небо…
Під час репетицій інколи виникали побажання від режисерки стосовно стилю кожної сцени. Я кілька років тому пробував зробити щось на кшталт камерної опери на тему «Із життя комах». Повноцінний твір тоді не народився, – я написав лише кілька музичних сцен тривалістю десь із 10 хвилин, що пролунали на фестивалі «Прем’єри сезону». Мені за тих обставин від п’єси Чапеків не вистачило сюжету для подальшого музичного розвитку. Однак мій твір почула Оксана Тараненко і запропонувала створити повноцінний мюзикл «Комахи».
Мої музичні фрагменти лягли в основу подальшого розвитку ідеї майбутньої постановки. Дуже добре, що в Національній опереті є універсальні артисти органічні на сцені – чудово співають, танцюють, грають на музичних інструментах, і роблять це переконливо, як драматичні майстри.
«Мова “комах” різноманітна, і я думаю, що багато пісень із мюзиклу “підуть в народ”, стануть шлягерами»
– Творчий процес завжди відбувається тут і зараз. Я щасливий, що долучився до команди, яка створила проєкт світового рівня, – підкреслив диригент Сергій Дідок. – Фактично нині в Україні народжується мюзикл, який не соромно презентувати в Америці чи Європі. Моє завдання як диригента полягало в тому, аби чітко передати всі нюанси музики Івана Небесного, а також донести кожне слово й образи, що їх відтворюють наші артисти не лише вокально, а й тембрально – засобами оркестру. Мова «Комах» різноманітна, і я думаю, що багато пісень із мюзиклу «підуть в народ», стануть шлягерами. Музика легка, її хочеться співати. Між собою ми (музиканти й вокалісти) вже говоримо цитатами з цього твору.
«Усій творчій команді було цікаво перевтілюватись і натхненно працювати»
– У нас був творчий процес пошуку, як через пластику та рух передати «мову» комах, – зізнається балетмейстер Вадим Прокопенко. – Ми уважно слухали музику, інколи просили композитора щось переробити, вносили свої правки для того, аби зробити образи комах яскравішими та гармонійнішими.
Над пластичною мовою вистави ми почали працювати 31 березня і потихеньку все складалося в загальну образну картину героїв цієї історії. У нас – універсальна акторська команда, коли хор не лише класно співає, а й чудово танцює, а балет може несподівано видати вокалізи. Всій творчій когорті було цікаво перевтілюватись.
«Дійство відбувається на величезному камені – метеоритному уламку…»
– Вистава народжувалася швидко. Я познайомилась із текстом і поспілкувалася з режисеркою, саме пані Оксана мене надихнула на те, як на сцені передати світ комах, без людського життя, справжньої природи, – розповіла художниця-сценографка Ольга фон Валь. – Дійство відбувається на величезному камені – метеоритному уламкові, на якому не ростуть рослини. Це щось між скульптурою і дуже незвичною твариною, яка може проявляти свою сутність. Камінь вмонтовано на поворотному механізмі, – таким чином дійство може проходити з різних боків сцени.
Сам по собі камінь нерухомий. У ньому немає життя, але герої вистави мають багато можливостей лазити по ньому. Природа каміння з металу – нежива і трохи абсурдна…
Хочу зазначити, що ми дуже раді бути в Києві та вдячні за можливість попрацювати з українськими митцями. Щасливі, що відчували підтримку під час народження цього проєкту.
«Я мав можливість пофантазувати»
– У мене є три улюблених костюма, створених для героїв мюзиклу. Найбільшим викликом стало передати перетворення головного героя Фелікса – від людини, яка повільно трансформувалася в якусь дивну істоту – комаху, – зізнається художник костюмів Карл-Крістіан Андресен. – Цікаво було працювати. Мені принесло чимало задоволення створювати костюми для головного героя. На початку історії Фелікс одягнений у яскравий светр і виглядає як сучасний молодий чоловік. А потім, коли герой засинає, прокидаючись, він опинається в абсурдному, дещо кошмарному світі, в якому багато чого відбувається, і Фелікс поступово перетворюється на комаху…
Для мене є ще дві дуже важливі фігури – Павук і Скорпіон. Я зосереджувався не на їхній зовнішності, а характерах цих героїв та їхній зловісній персоніфікації. Для костюмів використовував шкіру та хутро.
Мав можливість пофантазувати й створити костюми різних комах для хористів і танцівників.
***
Мюзикл «Комахи» викликав резонанс у публіки, музикознавців і театральних критиків. Варто подивитись і скласти власне враження про цей масштабний творчий проєкт. Можна сказати, що вистава прикрасила афішу 91-го сезону Національної оперети України.
Постановники: режисерка-постановниця – Оксана Тараненко; диригент-постановник – заслужений діяч мистецтв України Сергій Дідок; балетмейстер-постановник – заслужений артист України Вадим Прокопенко; хормейстер-постановник – Максим Ковальчук; художниця-сценографка – Ольга фон Валь (Німеччина); художник костюмів – Карл-Крістіан Андресен (Німеччина); художник світла, відеодизайнер – зпслужений працівник культури України Дмитро Ципердюк; асистентка балетмейстера – Наталія Скуба; диригент – Ярослав Близнюк; світлове оформлення – Руслан Долинич, Андрій Севастьянов; звукорежисери Ігор Роїк, Тарас Райко; концертмейстери – заслужені артистки України Олена Опанасенко, Лілія Бежиташвілі, Юлія Битюкова, Олена Бояринцева, Ольга Савайтан; помічниця режисера – Лілія Муравська.
Дійові особи та виконавці: Фелікс – поет, ентомолог-невдаха (людина) Віталій Іванов; Барбара Мун – співачка (нічний метелик) Олена Урванцова; Макс – друг Фелікса (жук-гнойовик) Артем Куріний; Марта, дружина Макса (жучиха-гнойовиха) – заслужена артистка України Тамара Ходакова; Діана Богомол – жінка-вамп (богомолиха), заслужений артист України Арсен Курбанов; Ежен 1 (цвіркун), Ежен 2 (джміль), Ежен 3 (коник) – Назар Прісич; Борис Борн, злочинне створіння (скорпіон-трансформер) – Максим Гара; Леон Хресний Тато, мафіозо-авторитет (павук) – народний артист України Микола Бутковський; Орест Безхатченко (людина) – Володимир Щур; Ліцитатор – аукціоніст, шоумен (трутень) – Кирило Басковський; Дитина Барбари і Фелікса (личинка) – Євангеліна Старченко; Голос – заслужена артистка України Ольга Федоренко; Комахорія, АбиБабки, мушки-одноденки, личинки, лярви, бляха-мух, мурашва, жучили і блошиці, різна шкідлива тля і колоради – артисти балету та хору театру.
Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Анатолій ФЕДОРЦІВ
Композитор:Іван Небесний
Діяч мистецтв: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Київський національний академічний театр оперети
Концертний зал: Глядачевий зал Київського національного академічного театру оперети
Джерело: Журнал "Музика"
|